Я два роки допомагаю Армії. Як вмію. Як можу. Мушу одразу сам себе виправити – не я, а МИ! Тисячі і десятки тисяч людей. Від школярів, які приносили по 20-ть гривень, які мами давали на кишенькові витрати, до бізнесменів, які приносили по 100 000 грн і просили, щоб їх імена не називали (привіт фіскальним органам, у нас страшно бути благодійниками).
Ті, хто підписаний у мене на сторінці ФБ, знають, що я «тихий» волонтер. Я не конфліктую з МО, АП, ВРУ і т.д. Просто отримую завдання від хлопців, агітую людей, акумулюю кошти, купую необхідне, доправляю на фронт. Все.
Я не викатував по «нулю», я не був в аеропорту, я не виводив батальйони з «котлів» постами у ФБ. Тому я ні на що не претендую ( в сенсі авторитету перед людьми військовими). Я лише хочу, щоб кошти, які мені перекидають люди, були освоєні правильно! І щоб ті люди, яким ми допомагаємо, знали, що ми їм вдячні. А вони – нам.
Так склалося, що з самого початку АТО я почав допомагати «спецам». Спочатку тернопільській «альфі», потім 8-му полку спецназу, потім 80-та бригада, потім 128-ма, потім 93-тя, потім 73-ій морцентр… Загалом, кількість підрозділів, яким виділялись кошти (не напряму, а шляхом придбання необхідного) ще в період літа/зими 14/15 років пішла на десятки. Коли я рахував і дійшов до 25-ть, збився і з тих пір рахувати перестав. Кудись тепловізор, кудись джип, кудись бус, кудись «бронік», кудись шолом, кудись захист снайперу від тепловізора…
Так от. Я жодного разу після того, як приїжджав до хлопців на «передок» і жодного разу, коли з ними зустрічався на «дємбєлі» чи просто у відпустці, жодного разу не чув фразу: «Да я воював, да я в танкє гарєл, да я в Станіце Луганскай ранєн бил, да я в Пєсках кантужен» і т.д. Їй-Богу! Жодного разу! Жодного!!!
Або мені так щастило, або хлопці були свідомі, але ні разу я не чув від ветеранів такого, щоб вони вимагали якихось преференцій за рахунок того, що вони були на фронті.
До чого я веду… останнім часом помічаю в стрічці багато відео, де різного калібру молодики виправдовують свою не зовсім адекватну поведінку тим, що десь воювали. Захищали. В окопах сиділи.
Питань нема! Шана! Повага! Визнання! І дяка за подвиг! Проте… жертовність собою заради країни не означає, що загальноприйнятий суспільний устрій може бути видозмінений під кожного окремого ветерана. При всій повазі до подвигів, але…
Їздити «вгашеним» за кермом, громити чи блокувати офіси компаній, носити незареєстровану (трофейну) зброю, хамити поліції – це не зовсім те, чого люди від вас чекають, дорогі захисники!
Я відверто не розумію, чому більшість моїх близьких армійських знайомих, які моцно воювали, які втратили багатьох побратимів, намагаються не акцентувати увагу оточуючих на своєму АТО-шному минулому, не бігають по телеефірах з розповідями про свої армійські будні, не розказують, як вони «нагинали» клерків з МО і підбивали в день по сорок танків. А достобіса людей, які воювали і не зовсім, займаються доволі деструктивними речами! І виправдовують невігластво участю в АТО.
Коротше кажучи. Хлопці! Коли Ви повертаєтесь з війни, для дітей з вашого під*їзду, двору, вулиці, села, міста, Ви – герої! Розумієте?! Ге-ро-ї!
Ми розказуємо про Вас по радіо, по «тєлєку», в газетах, в соцмережах і на очних зустрічах зі студентами і школярами! Ми молимось за Вас і молимось на Вас! Ми вдячні! Ми будемо підтримувати до тих пір, поки буде нас і Вас! Але!…
«Дємбєль» у військовій формі, який бухає серед білого дня в генделику в центрі міста… на що ти сподіваєшся?! На повагу?! На визнання?! Ти розумієш, що для 12-річного пацана ти перестаєш бути героєм, а стаєш банальним «ханигою»?! Ти розумієш, що нівелюєш усі подвиги своїх побратимів і стаєш суттєвим підкріпленням московської пропаганди, яка зі всіх щілин кричить про недолугість нашої армії?!
Коротше кажучи.. Мужики! Не робіть дурниць і не доведеться кричати, що Вас хтось не поважає і Ви воювали даремно! Закон один для всіх! І на Вас ми готові рівнятись!
P.S. На фото – снайперський приціл. не такий крутий, як хотілося б, але на СВД не найгірший. Сподіваюсь, стане у пригоді тому бійцю 8-го полку спецназу, для якого був придбаний за 670$. Я хотів ще кращий, але виходимо з наявних ресурсів.
Якщо з’явиться бажання їх поповнити – не питання! Рахунки нижче!
Дякую усім за підтримку. І фінансами і репостом!
Працюємо, панове!
Гривні
ПриватБанк
Номер картки 5168 7420 6353 7207
Призначення платежу: поповнення картки 5168742063537207 (Притула Сергій Дмитрович).
№ рахунку 29244825509100
МФО 305299
ЄДРПОУ 14360570
Притула Сергій Дмитрович
ІПН 2975800618
USD
Beneficiary Prytula Serhiy
Account 5168742060489527
Bank of beneficiary PRIVATBANK DNEPROPETROVSK,UKRAINE
SWIFT CODE: PBANUA2X
Intermediary Bank JP MORGAN CHASE BANK NEW YOURK, USA
SWIFT CODE: CHASUS33
Correspondent account 0011000080
EUR
Beneficiary Prytula Serhiy
Account 5168742060489444
Bank of beneficiary PRIVATBANK DNEPROPETROVSK,UKRAINE
SWIFT CODE: PBANUA2X
Intermediary Bank Commerzbank AG Frankfurt am Main Germany
SWIFT CODE: COBADEFF
Correspondent account acc № 400 8867004 01
IBAN – ua703052990005168742060489444
