• Россия/Украина
  • Обстановка в зоне СВО
  • Херсон
  • Мир
Воскресенье, 13.07.2025
Последние новости - Kherson.life
  • Главная
  • Россия/Украина
    • Политика
    • Экономика
  • Херсон
    • Власть
    • Бизнес
    • Происшествия
    • Криминал
    • Образование
    • Спорт
    • Туризм
  • Обстановка в зоне СВО
  • Мир
  • Спецоперация России на Украине
No Result
View All Result
Последние новости - Kherson.life
  • Главная
  • Россия/Украина
    • Политика
    • Экономика
  • Херсон
    • Власть
    • Бизнес
    • Происшествия
    • Криминал
    • Образование
    • Спорт
    • Туризм
  • Обстановка в зоне СВО
  • Мир
  • Спецоперация России на Украине
No Result
View All Result
Последние новости - Kherson.life
No Result
View All Result
Главная Херсон Власть

Ігор Колихаєв: Я проти нецивілізованого ринку землі

13/08/2019
в Власть, Власть, Россия/Украина, Спецпроекты, Херсон
1.1k
Просмотры
Поделиться в ФейсбукеТвитнутьОтправить на почту

Днями на бізнес-форумі в Туреччині Президент Зеленський зробив заяву, яка стала поштовхом для гарячих дискусій з приводу зняття мораторію на продаж і відкриття в Україні ринку сільгоспземель. За його словами, земельну реформу планується провести до кінця 2019 року, а ринок повинен запрацювати вже в 2020. Прихильники і противники цієї теми відразу приступили до обговорення. Причому, і ті, і інші – з досить чіткими аргументами. Яким повинен стати ринок сільськогосподарських земель в Україні, якщо йому, звичайно, бути? Своєю думкою з нами поділився Ігор Колихаєв. Його позиція з цього питання дуже цікава, адже 184-й округ, від якого його обрано народним депутатом, – це, в більшості, сільськогосподарські райони області.

Читайте также

Лавров прибыл в Пекин с рабочим визитом

Лавров прибыл в Пекин с рабочим визитом

13/07/2025
Лавров: Россия проведет новые контакты в связи с угрозой применения Киевом «грязной бомбы»

Лавров выразил признательность КНДР за помощь в операции в Курской области

13/07/2025
  • Ігорю Вікторовичу, по-перше, дозвольте привітати Вас з перемогою. Відкрийте секрет, в якому парламентському комітеті плануєте працювати?
  • За привітання дякую, а з приводу комітету скажу, що ніякого секрету немає. Ще на старті передвиборчої кампанії, працюючи над своєю депутатською програмою, з цим питанням я визначився. Однозначно – комітет аграрної політики. А який ще може бути варіант, якщо ми з Вами живемо в аграрному регіоні!? Думаю, це абсолютно логічно. Тому що неодноразово підкреслював: господарями на своїй землі, в своїй країні повинні бути українці. Сільські населені пункти потрібно розвивати і зміцнювати, адже це – основа нашої держави. А моє завдання як депутата – створювати для цього необхідні законодавчі умови.
  • А як на добробуті українського села відіб’ється земельна реформа, проанонсована Президентом?
  • Давайте говорити відверто. Крім словосполучення «земельна реформа», нам нічого не було сказано. Проте,дуже важливо, що Президент вкладає в це поняття. Ясно, що кінцевим її результатом може стати зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення, але ж до цього результату ще треба підійти. Будь-яка реформа – процес комплексний, що вимагає ретельного аналізу, розробки механізмів проведення і прогнозу наслідків. І ось тут, я впевнений, ми зламаємо чимало списів, перш ніж вийдемо на зважене рішення.
    Земельна реформа в Україні почалася ще в 1991 році. На початковому її етапі, в основному, проводили інвентаризацію земель, встановлювали і видавали документи на різні форми власності. У 2001 прийняли Земельний кодекс. Він остаточно закріпив право приватної власності на землю і напрацьовану законодавчу базу щодо здійснення земельної реформи. Але для створення справжніх цивілізованих ринкових умов необхідна законодавча основа, яка повинна регулювати відносини в цій сфері. Тільки так.
    Мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення діє в Україні з 2002 року. Парламент кілька разів подовжував його. Однак земельна реформа – це важлива умова співпраці з Міжнародним валютним фондом. Як поєднати всі «за» і «проти»?
    У державах ЄС, як і в Україні, фермеру належать не всі землі, задіяні в його виробництві. Значні обсяги сільськогосподарських земель знаходяться в короткостроковій або довгостроковій оренді. І навіть якщо уявити, що мораторій буде знятий, оренда довго буде залишатися основою господарювання в аграрній сфері. І тут корисна практика європейських країн. Ретельне вивчення випробуваного часом європейського досвіду допоможе нам визначитися з правилами в регулюванні земельних відносин. Сьогодні дуже важливо виробити чіткі запобіжники, щоб застерегти і зняти всі можливі загрози, пов’язані з ринком землі.
  • Що це за запобіжники?
  • Захист інтересів реального власника таких земель – українського селянина, фермера, і захист інтересів держави. І перший запобіжник – суворе дотримання Конституції. У статті 13 чітко сказано: земля, надра, водні ресурси – це власність українського народу.
    Тому що сільгоспземля – це наше головне природне багатство і основа основ національної безпеки України.
  • Тобто, спочатку референдум, а потім реформа?
  • Одне іншому не заважає. Ці процеси можуть і навіть повинні йти паралельно. В тому то і справа, що ринок землі – це не базар, а реальний її обіг. Тому, з одного боку, перш ніж прийняти остаточне рішення, нам потрібно законодавчо врегулювати всі питання, з урахуванням європейського досвіду. А з іншого – піти на радикальні кроки, які зроблять шахрайські оборудки із землею неможливими.
    Адже подивіться, як в Європі, де ринок землі функціонує і дуже успішно, захищають і підтримують фермерів. Значний обсяг коштів вони отримують у вигляді дотацій із бюджетів Євросоюзу і своїх країн. Розмір дотації залежить від кількості землі, яку обробляє фермер. У різних країнах це від 150 до 500 євро за гектар.
  • Але ж це – величезні гроші, чи потягне їх вітчизняний бюджет?
  • Так, гроші великі. Навіть у бюджеті ЄС вони є значною статтею витрат. Тому розмови, чи потрібні такі дотації, чи їх треба скасовувати, в Європі не вщухають.
    Прихильники скасування кажуть, що все має вирішувати конкуренція, де виживають тільки найбільш ефективні сільгоспвиробники. Але у мене інший аргумент: дотації не тільки і не стільки є методом економічної підтримки галузі, скільки засобом для існування сільської місцевості взагалі. Якщо ми хочемо, щоб село вижило, вони необхідні. Площа сільськогосподарських земель України становить 42,7 млн га, або 70% площі всієї території країни, а площа ріллі з них – 32,5 млн га. Враховувати це під час обговорення держпідтримки АПК дуже важливо.
    Однак є слушне «але». Фінансова підтримка в Європі надається лише за виконання цілої низки умов. Обов’язкове застосування ґрунтозахисних технологій при здійсненні сільськогосподарської діяльності, наприклад, певні види сівозміни, періодичні ґрунтові обстеження тощо. Дотримуєшся обов’язкових умов – отримуєш дотації. І логіка зрозуміла. Саме власник знає, що і як робити на своїй землі. Держава лише стимулює цей процес через дотації. І ще один суттєвий аргумент за фінансову підтримку фермерів – завдяки цьому держава має важелі контролю за охороною земель.
  • Ну, це Європа. У нас інші реалії.
  • У тому і справа, що в нас охорона земель – функція держави. Вона має право адміністративними методами зобов’язати робити це землевласників і землекористувачів. Поставлю запитання Вам. Підтримання родючості ґрунтів – це справа держави або власника? Адже земельна ділянка – його майно, в ефективності використання якого він і саме він зацікавлений. Але в умовах, коли землі сільгосппризначення, в основному, здаються в оренду, їхні власники навряд чи стежать, що посіяно на земельній ділянці, які добрива внесені, не кажучи вже про проведення ґрунтових обстежень.
    Які ще вимоги мають бути враховані на момент введення ринку сільгоспземель в Україні, щоб забезпечити збереження і відтворення земельних ресурсів? Чітко сформована законодавча основа – раз. Плюс – формування в Геокадастрі єдиної бази земель, що класифікуватиме їх за цільовим призначенням. І питання вартості вкрай важливе. Зараз багато говорять, наприклад, що 1 га ріллі стане суттєво дорожчим при скасуванні мораторію. Я вивчав позиції експертів. Вони вважають, що якби ринок запустився, середня ціна одного га коливалася б від 50 до 60 тис. грн (тобто, 1,5 – 2 тис. євро) при сьогоднішніх 840 євро. Але це – припущення. Ціни в Європі теж коливаються. Найнижчий рівень середньої вартості в Румунії (близько 2 тис.євро за га), найвищий – в Нідерландах, де гектар коштує майже 63 тис.євро. Українська земля не гірше нідерландської. Тому питання професійної оцінки дуже важливе. Вихід на відкритий ринок без його врахування буде означати, що держава знову підвела українців. Ми це вже проходили під час приватизації підприємств. Тому я підтримую необхідність створення спеціальної структури, яка професійно і незаангажовано займеться оцінкою земель.

Подписывайся на рассылку новостей в Telegram

Популярные записи:

В аэропорту Афин задержали 17 граждан Украины

Украинцев в автозаке отвезли в полицейский изолятор на территории аэропорта, – Читать далее:

РЭЦ за год планирует оказать поддержку не менее чем 50 компаниям Донбасса и Новороссии

Российский экспортный центр (РЭЦ) планирует в этом году оказать поддержку – Читать далее:

В Херсоне остались те, кто хранят память поколений и историческое наследие

В переносном смысле слово «манкурт» употребляется для обозначения человека “потерявшего – Читать далее:

Херсонская область выбирает объекты для благоустройства: голосование продлится до 12 июня

Волонтеры помогают жителям разобраться в проектах и проголосовать за обновление – Читать далее:

Сальдо сообщил, что строящийся на Арабатской стрелке город станет курортом

На юге Херсонской области на Арабатской стрелке появится новый город-курорт. – Читать далее:

Все права защищены. Копирование и использование полных материалов запрещено, частичное цитирование возможно только при условии гиперссылки на сайт

No Result
View All Result
  • Главная
  • Россия/Украина
    • Политика
    • Экономика
  • Херсон
    • Власть
    • Бизнес
    • Происшествия
    • Криминал
    • Образование
    • Спорт
    • Туризм
  • Обстановка в зоне СВО
  • Мир
  • Спецоперация России на Украине

Bir süre sonra kendimizi kaybettik ve cinsel ilişki yaşadık Böylelikle gerçek bir Milf sikmenin hazzını yaşadım porno O okşadıkça kalkan sikim artık şortuma sığmıyordu ve şortu çıkartıp babaannemin ağzına verdim sex Liseli kızımız altına külot giymekten pek hoşlanmadığı için sürekli donsuz gezer porno Birde bunun yanı sıra mini etekler giyince amı götü meydanda olur sex izle Bunu fırsat bilen eleman kuzeni olan bu kaşarla aynı evdeyken onun götü kesip durur porno Daha sonra kız merdivene çıkıp kitaplıktan kitap bakarken kızın etek altına kafayı sokup bakar hd porno Malları hoşuna gidince kızı kucağına alır ve yatak odasına götürür porno Hatunla güzelce seviştikten sonra bu kahpenin hem amına hem götüne koyarak onu siker sikiş Yediği yaraktan memnun kalan liseli haykıra haykıra orgazm olur sex video Doğum günüm olduğu için arkadaşım bizdeydi ve birlikte konsoldan oyun oynuyorduk porno izle Annem odamıza gelip bize selam verdikten sonra gitti ve bir kaç dakika içerisinde üzerinde transparan bir gecelik ile geri geldi porno izle Bana Doğum günün kutlu olsun oğlummm dediği sıra gözlerimi ne kadar ondan alamasam da arkadaşım da annemi o halde görünce dibi düşmüştü