Эти же озаботились тем, как обобрать трудовых мигрантов
Как известно, Оксана Билозир — видный Державник. Почитайте на ночь ЭТО! Поржете, что они хотят уже и с мигрантов содрать. И оцените вообще уровень маразма. Не рабочие места в Украине создавать, а тупо регулировать трудовую миграцию. Это такая эйфория, что мужа с помощью кума сделала директором ККЦ «Украина»?
Картка українського мігранта – документ, що видається трудовому мігранту після внесення його до Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції та сплати членського внеску до Фонду добробуту українських мігрантів;
7) член Фонду добробуту українських мігрантів – трудовий мігрант, який сплатив членський внесок у встановленому Фондом розмірі.”;
2) у статті 2:
частину другу викласти в такій редакції:
“Дія цього Закону поширюється також на членів сімей трудових мігрантів, а також на суб’єктів господарювання, які здійснюються посередництво у працевлашутванні за кордоном відповідно до законодавства.”;
3) у статті 4:
частину другу викласти в такій редакції:
“Держава забезпечує реалізацію передбачених у цьому Законі прав трудових мігрантів і членів їхніх сімей та надання їм соціальних послуг, передбачених цим Законом, незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.”;
4) статтю 5 після частини другої доповнити частинами третьою, четвертою та п’ятою такого змісту:
“3. З метою реалізації державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує основні напрями реалізації державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції на середньостроковий період, у яких визначаються шляхи та способи розв’язання проблем зовнішньої трудової міграції та захисту прав та забезпечення соціальних гарантій зовнішніх трудових мігрантів і членів їхніх сімей.
4. Основні напрями реалізації державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції розробляються на підставі основних прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їх впливу на сферу зовнішньої трудової міграції, на повернення зовнішніх трудових мігрантів в Україну з визначенням механізму їх реалізації.
5. Координацію і контроль за виконанням основних напрямів реалізації державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції.”;
5) Доповнити Закон Розділом ІІ-І такого змісту:
“Розділ ІІ-І
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЩО РЕАЛІЗУЄ ДЕРЖАВНУ ПОЛІТИКУ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ
Стаття 7-1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції
1. Діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, спрямовується і координується Міністром — керівником центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.
3. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах та є юридичними особами публічного права.
4. До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації.
5. Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Фонду добробуту українських мігрантів.
6. Послуги, що надаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань здійснюється за рахунок коштів Фонду добробуту українських мігрантів.
Стаття 7-2. Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, його територіальних органів
1. Основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, його територіальних органів є:
1) реалізація державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції;
2) розробка та реалізація заходів щодо забезпечення реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їх сімей;
3) сприяння громадянам у працевлаштуванні за кордоном;
4) надання правової допомоги трудовим мігрантам та членам їхніх сімей у зв’язку із працевлаштуванням за кордоном;
5) забезпечення громадян, які планують виїхати на роботу за кордон, найкращими можливими умовами праці в країні перебування;
6) надання соціальних послуг трудовим мігрантам та членам їхніх сімей;
7) проведення культурних та освітніх заходів для трудових мігрантів та членів їхніх сімей в Україні та в країні перебування;
сприяння трудовим мігрантам, які повертаються в Україну, в організації підприємницької діяльності, зокрема, шляхом надання індивідуальних та групових консультацій;
9) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації громадян, які планують виїхати на роботу за кордон в межах освітніх програм, які фінансуються Фондом добробуту українських мігрантів;
10) забезпечення ефективності збору коштів, життєздатності та стійкості Фонду добробуту українських мігрантів, шляхом проведення надійної, розумної та прозорої управлінської політики.
11) сприяння підвищенню рівня зайнятості та забезпечення рівних можливостей працевлаштування для всіх громадян;
12) інші завдання, передбачені законодавством.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:
1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду добробуту українських мігрантів в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до цього Закону, управління майном;
2) забезпечують функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи, зокрема, формують базу даних українських трудових мігрантів на підставі інформації, що надійшла від громадян та суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;
3) ведуть облік осіб, які звертаються за отриманням допомоги у працевлаштуванні за кордоном, та наданих їм соціальних послуг;
4) організовують професійне навчання, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян, які планують виїхати на роботу за кордон в межах освітніх програм, які фінансуються Фондом добробуту українських мігрантів;
5) інформують населення, органи виконавчої влади про права та соціальні гарантії зовнішніх трудових мігрантів та членів їхніх сімей;
6) виступають посередником у врегулюванні трудових спорів між трудовими мігрантами та роботодавцями країн перебування.
7) здійснюють в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на зовнішньому ринку праці, надання соціальних послуг та правової допомоги трудовим мігрантам та членам їхніх сімей;
беруть участь у розробці основних напрямів реалізації державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції на середньостроковий період, територіальних програм та їх виконанні;
9) ведуть перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні;
10) здійснюють ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та контроль за дотриманням суб’єктами господарювання відповідних ліцензійних умов;
11) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань зовнішньої трудової міграції, функціонування зовнішнього ринку праці та соціального захисту зовнішніх трудових мігрантів, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм сприяння зовнішнім трудовим мігрантам у працевлаштуванні за кордоном та реінтеграції, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;
12) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем зовнішньої трудової міграції, соціального захисту зовнішніх трудових мігрантів та членів їхніх сімей;
13) розробляють та реалізовують програми реінтеграції трудових мігрантів як самостійно, так і шляхом міжнародного співробітництва та залучення міжнародних донорів для фінансування програм реінтеграції трудових мігрантів;
14) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду добробуту українських мігрантів, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;
15) забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення трудовим мігрантам та членам їхніх сімей відповідно до цього Закону (у тому числі, покриття витрат на транспортування в Україну хворих, а також тіл померлих; виплата компенсацій при втраті роботи; надання одноразової матеріальної допомоги мігрантам та членам їхніх сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах через хворобу або з інших причин; фінансування та організація повернення мігрантів та їхніх родин на Батьківщину за форс-мажорних ситуацій (стихійне лихо, військовий конфлікт тощо); надання кредитів на отримання освіти; кредитування мігрантів та членів їхніх сімей для вирішення житлового питання; надання кредитів для започаткування чи розвитку власного бізнесу тощо).
16) здійснюють моніторинг дотримання прав трудових мігрантів суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
17) співпрацюють з Європейською службою зайнятості, з метою полегшення вільного пересування працівників у європейському транскордонному просторі, обміну інформацією щодо наявних вакансій, необхідних рівнів кваліфікації, дефіциту кадрів, врахування та оприлюднення особливостей умов прийому на роботу, соціальних прав та обов’язків при працевлаштуванні трудових мігрантів.
18) беруть участь у створенні спільноти трудових мігрантів в країні перебування, з метою збереження політичних, економічних та культурних зв’язків з Україною.
Стаття 7-3. Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції
1. Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, функціонує для:
1) інформаційної підтримки реалізації державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції;
2) створення цілісної системи інформаційної взаємодії державних органів влади, що здійснюють заходи щодо сприяння захисту прав та забезпечення соціальних гарантій трудових мігрантів та членів їх сімей;
3) проведення моніторингу зовнішнього ринку праці, аналізу попиту та пропонування робочої сили;
4) вільного обігу інформації про зайнятість населення та умови праці;
5) забезпечення виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, покладених на нього функцій та завдань.
2. До Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, включається інформація, що надійшла від його територіальних органів у процесі своєї діяльності, зокрема від громадян, роботодавців, суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та органів державної влади.
3. Інформація з Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері трудової міграції, надається та використовується відповідно до законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних.”;
6) Доповнити Закон Розділом ІІ-ІІ такого змісту:
Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.
