Пётр Олещук: Наше общество любит моральные идеалы, утвержденные сверху

Отсюда — отсутствие своего мнения и поиск готовых ответов

Знаєте що найцікавіше в цій історії? Обговорення.
90 відсотків коментарів у ФБ, які я бачив, побудовані за таким принципом:
«дивіться я вам зараз розкажу, хто може бути, а хто не може бути моральним ідеалом, і це точно такі от люди». І далі слідує якійсь шаблонний стереотип типу «бізнесмени не можуть бути моральними орієнтирами», або «моя бабуся — мій ідеал».

Моальний ідеал — питання світоглядне. Воно відображає твій світогляд. Думаю, нормально, коли не пропонують відповідей, а цікавляться критеріями і причинами вибору.

А у нас все суспільство живе за логікою бінарного мислення і «єдино правильних відповідей». Ну щоб хтось їм чітко казав: ідеал — це Ленін, або Сталін, або князь Ярослав Мудрий. Чому? А тому!

Ця зашореність, некритичність, агресивність у «проповідуванні» думок, яких ти навіть до кінця не розумієш — це одна з світоглядних проблем України. Вона, до речі, відображається і у нашій політиці, де «месія» на «месії» сидить і «месією» поганяє.

Читайте также

У підсумку, що це показує про наше суспільство?
— максимальна зашореність;
— відсутність власних думок і орієнтація на «готові відповіді», що заснвані на старезних та махрових стереотипах;
— і, як це не парадоксально, у поєднанні з нетерпимістю до чужих думок.

 

Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.