Тож який «виборчий айсберг» потопить «електоральний «Титанік»» Херсонського державного аграрного університету?
Ситуація, що складається перед виборами ректора Херсонського державного аграрного університету, які мають відбутися найближчого тижня, нагадує 9-ти бальний шторм на провладно-політично-корупційному болоті – але болоті, яке затягує «відповідний організаційно-вразливий електорат» у трясину політиканських розбірок з прицілом на можливі дострокові вибори та нагальну потребу «зберегти себе хороших при владі», біля «корита державних потоків та інвестиційних проектів» — з інших джерел красти вже нема чого.
Такі досить сумні та болісні висновки випливають з аналізу цілої низки відкритих інформацій та публікацій на різних інтернет-сайтах, присвячених виборам ректора ХДАУ, їх безпосереднім учасникам (кандидатам) та «причетним» до цього процесу високо-посадовцям (починаючи з голови ОДА), які відчувають нагальну потребу створення запасних редутів та «боєздатних електоральних угрупувань», що мають якось забезпечити наступ на насідаючу опозицію всіх політичних кольорів.
Херсонський державний аграрний університет, якому на сьогодні вже майже півтора століття, став заручником і «декомунізації» (і не лише з позиції «перейменувань»), і, що більш важливо і критично – нагальної потреби відходу аграрної науки та освіти від стратегії «здобутків великих перемог над природою часів індустріалізації, колективізації та побудови систем тотального зрошення», які привели до катастрофічно-величезних агроекологічних та соціально-економічних втрат, і в першу чергу – на селі.
Та чи вирішує ці питання аграрний університет?
Аби не бути голослівним, процитую деякі «фрази» з деяких «публікацій».
Чи бути у Херсоні аграрному ПТУ? — Новости Херсонщины:
( http://kherson-news.info/main-news/chi-byti-y-hersonі-agrarnomy-pty/ )
«…Херсонщина – край, який здавна славиться ланами, врожаєм і славними працівниками сільського господарства. За часів забутих, радянських, відомо, що Херсонщина – це житниця, яка годувала не тільки половину держави, але й продавала хліб за закордон. Херсонщина відома й тим, що має відмінну науково-педагогічну базу підготовки кадрів для сільського господарства. Саме Херсонський сільськогосподарський інститут свого часу був кузнею кадрів для всього пострадянського простору….
142 роки університет називають: «флагман», «передовик», «взірець»… Чи насправді сьогодні це так? Мабуть ні, якщо цьому багатому на здобутки науковому і викладацькому колективу молоді «управлінці» від сучасної політики, пророкують стати ПТУ…
Не так давно подібну думку висловив під час зустрічі з трудовим колективом нинішній керівник області – Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв наголосив: «Якщо ви цього не зробите (не оберете ректора – прим авт.), то це зробить Міністерство освіти, а ви будете ПТУ, або факультет, або частина «педіна». Якщо вибори ректора не відбудуться у один тур, то Небо не впаде на Землю – буде другий, вважають у виші. Цікаво, чи випадково пан Гордєєв постійного говорив, що претендентів сім? Про що це говорить? Або про те, що губернатор не знайомий з реальним станом речей або йому не надали недостовірну інформацію, або є ще одна фігура, яка з’явитися, і це буде під час третього акту цієї драми? По-друге, якщо колектив і цього разу не обере ректора у законний спосіб, то Міністерство жодним чином не зможе призначити свою людину (це не передбачено Законом України «Про вищу освіту»). По-третє, у Херсоні вже давно немає «педіну».
Під час тієї ж наради очільник області привідкрив завісу таємниці. Випадково чи ні, але він наголосив: «Ми не можемо втручатись у виборчий процес. Але ситуація, що назріла в ХДАУ, вимагає від нас, як влади, дій. Ми знаємо усі механізми і знайдемо вихід». Заяву слід розцінювати як те, що відтепер ОДА буде втручатися у процес? Слід чекати такого ж розвитку подій, як це було у Херсонському державному університеті, коли там три роки тому обирали ректора? Ні в області, ні в Києві ні для кого не секрет, що завдяки втручанню нинішнього народного депутата Олександра Співаковського (колишнього першого проректора ХДУ) та тодішнього Голови ОДА на викладачів і студентів чинився тиск задля перемоги певного кандидата.
Не так давно відбулася ще одна зустріч, учасниками якої були губернатор, нардеп Співаковський, ряд керівників області та претенденти на посаду ректора ХДАУ (шість осіб). Після зустрічі двоє претендентів заявили, що вони знімають свої кандидатури на користь однієї особи (офіційних повідомлень з МОН про це немає). Чи випадково? Втім натяк прозвучав: якщо колектив «правильно» об’єднається навколо «правильної» особи, то ВНЗ може розраховувати на вирішення питання з держзамовленням на наступний рік. Хтось взявся допомагати вишу чи торгуватися? Зверніть увагу на постановку питання: «правильне» голосування – додатковий бюджет, допомога з набором студентів. «Неправильне» – виживання не буде? От і секрет фокуса. Тільки «правильна» людина отримає підтримку…
…Що стосується голосування у «один тур». Здається, тут не треба проводити особливих аналогій і наголошувати на подібних «однотурових» виборах, що супроводжуються красивими словами і запевненнями: так швидше вийдемо з кризи; нам дадуть кошти; набудемо можливості розпочати нове; зникне купа проблем. Чи не нав’язують такий сценарій і ХДАУ? Головне – швидше. А що потім? Не важливо. Яка мета? Просто привести «свою» людину!
Чи випадково всі адміністративні одиниці кинулися розповідати колективу, що він повинен об’єднатися навколо молодої перспективної людини, яка відведе їх «корабель» від підводних рифів? Чому так активно пропонують «молоду» людину, яка сформує нову молоду команду? Не треба забувати, що аграрний університет – це ласий економічний шматок для певного кола ділків. Тут і декілька гектарів землі на яких знаходяться корпуси і гуртожитки університету, у досить тихій і привабливій для приватної житлової забудови частині Херсона. Не секрет, що на них вже не раз накидали оком. Вже були намагання прибрати до рук і навчальний корпус, і спортивний майданчик, і паркову територію. А тут і власні поля, і техніка, і заміська наукова база. І, звичайно ж, база відпочинку на березі моря. Тут знову доречно провести аналогію з ХДУ. Там була таж ситуація. А за плечима дійових особі стояла та ж людина, яка заявляється сьогодні у ХДАУ і вчить колектив, як йому жити правильно…».
Тож спробуємо зрозуміти, хто сьогодні є кандидатами на посаду ректора аграрного університету, що реально (і принципово!) вони зможуть змінити у його роботі (як навчальній, так і науковій, яка є основою інтелектуального росту будь-якого ВНЗ), аби повернути університету його позиції «флагмана аграрної науки».
У тому ж дописі (Чи бути у Херсоні аграрному ПТУ?) зазначається, що:
«…Після довгих розмов з різними людьми ризикнемо припустити, що двоє претендентів: професори Савченко та Федорчук не мають реальних шансів ні на перемогу у першому турі, ні на вихід у другий. Більшість не бачить у них ознак того, що вони зможуть керувати колективом: ані самостійності, ані харизматичності. Якщо колектив не піддасться на провокацію, вистоїть під тиском і не проголосує у «один тур», то у другому зустрінуться Грановська та Кирилов…».
То хто ж вони?
Спробуємо проаналізувати певною мірою відкритий фактаж їх діяльності у стінах університету та розуміння того, що має бути основою їх роботи на посаді ректора у найближчій перспективі.
А реальна перспектива реального підняття іміджу університету – знайти в собі сили відійти від «совкової стратегії розвитку агросектору економіки» регіону та на основі розуміння прогресуючих негативних процесів втрат агроекологічних ресурсів визначитись з новими підходами до формування агро політики сталого розвитку – відновлення та збереження ресурсів, і земельних, і водних, і людських – що ми залишимо майбутнім поколінням?
Тож почнемо, як то прийнято, за абеткою.
Грановська Людмила Миколаївна, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри с.-г. меліорацій та економіки природокористування.
Не вдаючись у кар’єрні перипетії її сходження, звертаю увагу на деякий «офіціоз»:
«… Призначення кафедри Здійснення науково-педагогічної діяльності з підготовки кадрів за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст та магістр за спеціальністю «гідромеліорація»; виконання наукових досліджень з питань розвитку водогосподарсько-меліоративного комплексу, економіки природокористування на меліорованих землях та охорони навколишнього середовища в зоні зрошення; підготовка наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру за спеціальностями: 06.01.02 – «Сільськогосподарські меліорації», 08.00.06 – «Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища», 08.00.04 – «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)».
І до цього –
«…Держбюджетні наукові теми кафедри (останніх років):
Еколого-економічні та організаційні механізми регулювання природокористування на зрошуваних ландшафтах Південного регіону України (ініціативна тематика, 2009-2010 рр.).
Розробка чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій, які належать до сфери управління Держводгоспу (на замовлення Держводгоспу України, 2010 р.).
Розробити наукове обґрунтування лісозахисних смуг Головного Каховського магістрального каналу (на замовлення Управління Головного Каховського магістрального каналу, 2011 р.).
Розробка наукових засад удосконалення структури експлуатаційних водогосподарських організацій (на замовлення Держводагентства України, 2011 р.).
Науковий супровід впровадження нормативів чисельності працівників з врахуванням вимог щодо оптимізації водогосподарських організацій (на замовлення Держводагентства України, 2012 р.).
Методика розрахунку вартості послуг з подачі дренажної води на зрошення (на замовлення Цюрупінського міжрайонного управління водного господарства, 2012 р.)
Розробка наукового обґрунтування гідрогеолого-меліоративного районування території Херсонського Присивашшя (на прикладі Чаплинського району) (ініціативна тематика, 2012 р.)
Розробити наукове обґрунтування оптимізації роботи головного Каховського магістрального каналу (на замовлення Управління Головного Каховського магістрального каналу, 2013 р.)
Удосконалення роботи насосних станцій рисових зрошувальних систем Інституту рису НААН України (на замовлення Інституту рису НААН України, 2013 р.)
Науково-технічний проект «Оптимізація роботи насосних станцій з метою втілення енергозберігаючих технологій в умовах рисових зрошувальних систем» (на замовлення Національної академії аграрних наук України, 2014-2015 рр.)».
Маю засвідчити, що жодна з виконаних «наукових тем» не має будь-якого відношення до економіки природокористування на меліорованих землях та охорони навколишнього середовища в зоні зрошення. Всі теми є «науково-експертними підтвердженнями» «важливості діяльності установ Держводгоспу України…», потреби у «збільшенні чисельності його фахівців», і за це, за «взаєморозуміння» у потребах та можливостях у «дерибані» державних коштів, за виконання сумнівної наукової тематики Л.М. Грановська від колишнього директора Держводгоспу України В.А.Сташука отримала звання «Почесний робітник водного господарства».
Тож важко сподіватись на те, що очоливши університет, пані Л.Грановська зможе «радикально» змінити його роботу на краще і реально допомагати нашому краю. На жаль, відмічаю, що саме «нашому», а не «її» або «своєму». Для неї наш край не став рідним (вона у студентські роки приїхала з Білорусії), і вона відкрито з неповагою відноситься до всього українського, так і не володіє «державною» мовою, хоча і викладає у «ДВНЗ». Її принцип – «за ваши деньги любой каприз». Такі заради кар’єри і грошей продадуть і совість, і душу, і тіло, не кажучи вже про наукову порядність.
Кирилов Юрій Євгенович, доктор економічних наук, професор кафедри публічного управління й адміністрування (за сумісництвом), з вересня 2014 р. по березень 2016 р. перший проректор Херсонського державного аграрного університету, депутат Херсонської міської ради.
Здавалось би – що може бути краще!?
Але, але, але! З того ж допису (Чи бути у Херсоні аграрному ПТУ?):
«…Про нього запрошують поговорити у різні кабінети, під нього «знялися» два можливі фаворити – Юрій Євгенович Кирилов. Чому б це так? Всі питання відпадуть після того, як тільки прозвучить: він кум нинішнього губернатора Андрія Гордєєва, друг нардепа Співаковського. А ще це докторант, який у перших виборах хотів розрахуватися зі своїм науковим консультантом професором Мармуль за консультування своєї докторської дисертації у дивний спосіб – її ж ректорством у ХДАУ, хотів, так би мовити, зекономити. Чи є ще питання, під кого «знімають» кандидатури ті, у кого були шанси поборотися за перемогу? І хто точно не дав би Кирилову жодного шансу вийти у другий тур. Зняли важковиків?».
І далі з програмного документу кандидата на посаду ректора ХДАУ Кирилова Юрія Євгеновича.
«… В 2005 році захистив дисертаційну роботу «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності на ринку зерна» на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю «Економіка сільського господарства і АПК», в листопаді 2015 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03. — економіка та управління національним господарством на тему «Конкурентоспроможний розвиток аграрного сектора економіки України в умовах глобалізації»…
За період роботи в аграрному університеті викладав дисципліни: «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
Із березня 2016 року — засновник і директор ТОВ «Українські перспективні рішення»…(подейкують, що при Адміністрації Президента, але щось не зрослось – і геть додому).
З вищевикладеного маю зробити лише один невтішний висновок – вся «професійна діяльність» кандидата націлена на продаж всього і вся за кордон, а це є основою «реформування агросектору з метою економічного розвитку суспільства» у виконанні нинішньої влади. Тож знову виникає питання – а що ми залишимо на рідній «території» («рідної землі» вже майже не має) після себе?
Савченко Олександр Григорович, доктор фізико-математичних наук, професор, у 1994-2014 pp. — завідувач кафедри вищої математики (з 2010 року — вищої математики та економічної кібернетики) Херсонського державного аграрного університету. З 2013 року — професор цієї ж кафедри. З 2001 року — декан економічного факультету Херсонського державного аграрного університету.
Як вже цитувалось вище, О.Г.Савченка віднесли до аутсайдерів (як і М.І.Федорчука), не розгледівши в них «…ознак того, що вони зможуть керувати колективом: ані самостійності, ані харизматичності…».
І в той же час – Савченко 20 років завідувач кафедрою і 16 років – декан економічного факультету!
І окрім вище зазначених ознак – жодних інших негативів.
Проте і тут не все однозначно – чи є у О.Г.Савченка команда однодумців серед професійно розуміючих проблеми агросектору колег-аграріїв, здатних піти з ним на радикальні зміни у розумінні завдань університету, про які йшлося вище?
Без сумніву, фахівці економічного факультету у поєднанні з агро-еколого-ресурсними фахівцями мають створити базову модель стратегії розвитку агросектору у нашому регіоні і будувати навчальний та науковий процеси в університеті на її основі. Тут є і сумніви, і сподівання…
Федорчук Михайло Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор, в останній час – з 2011 року проректор з наукової роботи.
Знову ж, не вважаючи за потрібне перенасичувати матеріал закликами (чи За, чи Проти), знову ж повертаюсь до завдань університету «на завтра».
І отут виникає одна заковика – яким чином вирішувати питання підвищення ефективності земель зрошення, на маючи реальних даних про їх стан??? Як можна було знищити Проблемну науково-дослідну лабораторію еколого-меліоративного моніторингу агроекосистем сухостепової зони (науковий керівник В.В.Морозов) і передати «експертизу і моніторинг» під опіку пані Л.Грановської?
Що може сказати нам про реальний стан земель зрошення проректор з наукової роботи Федорчук Михайло Іванович?, що очікує ці землі завтра?, і які шляхи подолання постійно прогресуючих процесів деградації наших земель? І на ці питання відповідь потрібна вже на вчора!
І це при тому, що при його перебуванні на посаді наукового проректора, ніяких наукових та науково-практичних досягнень не спостерігалось, окрім наголосу «Скільки грошей принесли?».
Це наштовхує на сумні думки!
Тож ситуація таки досить неоднозначна, і виникає просте питання – а чому б проблеми агросектору та завдання університету не винести на обговорення загалу? І в першу чергу аграрного загалу – тих фахівців і хліборобів, які сьогодні безпосередньо працюють на землі і на собі відчувають всі негативи «передової аграрної науки та освіти»: сільгоспвиробників, фермерів, переробників тощо.
Чому життєво чутливе питання: «Як жити на цій землі майбутнім поколінням?» кулуарно вирішується у провладних коридорах? Вирішуються тими, хто не хоче (або кому не дозволяють – і вони погоджуються) бачити катастрофічні реалії сьогодення щодо соціальних, економічних і безпекових складових життєдіяльності населення – а по цих показниках область «передує» в кінці всіх останніх рейтингів по Україні.
Тож є над чим думати. І кожному з нас, і всім разом.
За матеріалами бесіди з зацікавленими особами