Евгения Вирлич21 листопада в нашій родині завжди було святом – це день народження дідуся Августа Вірлича. Перший раз це сумне свято: без дідуся…. Хоча ні, він тут точно поряд: всміхається або навіть сміється своїм неповторним оптимістичним сміхом і радіє, що його справа живе і навіть жевріє новими фарбами. Сьогодні йому мало бути 86. “Трудився більше, ніж жив” – ось чи не девіз його життя.
Символічними для родини є і перші дні двох революцій нової вже України в день народженнядідуся: Помаранчевої, а згодом – Революції Гідності. Дідусь усе життя був революціонером, бо все його життя – це боротьба і допомога, гумор і навчання. Це численні дослідження фактів заснування міста, перебування козаків на Олешках, розслідування фактів репресій, допомога репресованим, а ще – невимовна любов до України. “Це ж яким треба бути дебілом, аби жити в Україні 40 років і не сприймати українську!” Це дідусева риторика. Передається нащадкам, правда? ))
“Фашисти знищували майже всіх, комуністи – найкращих”. Теж одна із болючих, але правдивих фраз дідуся. В нашій родині козацькі пісні співались, а фраза “Слава Україні!” була вітанням іще тоді, коли це не було мейнстрімом.
Чудовий сюжет пам’яті дідуся зробив у квітні канал “ВТВ”, за що дуже дякую! Милий і пронизливий сюжет.
З днем народження дідуся і світла йому пам’ять!
https://youtu.be/pDWocpgY1p4