Борис Силенков
Дуже багато є методик і наукових досліджень стосовно визначення туристичного потенціалу регіону. Потенціал з латині – сила, можливості, запаси.Майже усі науковці схиляються в своїх дослідженнях , що туристичний потенціал складаеться із трех елементів:
– ресурси;
– інфраструктура;
– імідж.
В цьому секторі економіки обертаеться понад 2.3 трлн.долларів. Туризм забезпечує 8% усіх робочих міст на планеті і формує майже 11% податкових надходжень. В Україні в цьому секторі зайнято понад 1.8 млн.людей ,які своєю працією формують 9% ВВП. На мою думку – це дуже потужний і перспективний напрямок формування економічного потенціалу Херсонської області.Сьогодні необхідно зрозуміти , що в умовах економічної кризи туризм розвивається на стиках багатьох сфер науки: психологія, філософія, соціологія, курортологія. До цих факторів необхідно ще додати глобалізацію – як процес всесвітньої економічної, політичної і культурної інтеграції і уніфікації.
Сьогодні на Херсонщині прослідковуються етапи дій і рішень щодо повернення до класичного внутрішнього туризму ( пригород, область, країна).Це дуже непродуктивна політика і як наслідки: теорія і дослідження не співпадають з ринковими процесами. Інформаційний простір завалений пропозиціями на продаж пансионатів, готелів, мінікемпенгів, баз відпочинку, кафе і ресторанів в курорній зоні. Все розпродаеться! Таких явищ з нерухомістью в туристичній сфері область фіксує вперше за останні 10 років. Політика “ЧЕСНОГО ВІДПОЧИНКУ” шляхом інтервенції на теренах потенційних ринкіх втрачена за дуже короткий період.
Щорічно в Україну по міжнародному тиризму приїздить 4.5 млн.туристів. Як вони розподіляються по регіонам: Київ- 39%, Крим -18%, Севастопіль – 12%, Одеса – 11%, Львів – 9%, наіменьше Житомирська і Луганська області – 0.001%, Сумська – 0.05%, Кіровоградська – 0,1%, Херсонська – 2,4 %. В умовах глобалізованих процесів і кризових явищ (рецесій) необхідно задіяти інші форми і методи управлінчеських рішень . Херсонщині необхідно продавати “ТИШИНУ”, а для цього змінити погляди і зовсім по іншому подивитись на природно-рекреаційний ресурс.
Гармонійне просторове поєднання земельних ,водних, кліматичних,купьтурно-ландшафтних ресурсів забезпечить в комплексі відновлення та розвиток Таврійского краю як туристичної теріторії . Загальна площа потенційно рекреаційних територій складає 7,2% території України ( близько 4,4 млн.га), в т.ч. природоохоронних 2,2%. На базі природно-рекреаційних ресурсів розвивається дві галузі соціальної сфери : санаторно-лікувальна та туристично-рекреаційна. Не можливо единими лекалами проводити програми розвитку туризма на Херсонщині. Необхідно знову повертатись до завершення роботи по формуванню регіональних ландшафтних парків ( Олешківські піски, Камянська Січ ,Ніжнедніпровський, Джаролгач).
Окремою темою досліджень і розвитку повинен стати прект” Арабат”, але значно модіфікований і інтегрований до Стратегіїї Кабінету Міністрів України в туристичній політиці. Без затвердження Верховною Радою Закону України ” Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу ” Курортополіс Арабат” розвинути і сформувати логістику по забудові Арбатської стрілки буде неможливо. Такий план дій вже сформований. Мною підготовлений прект Закону України, проек Постанови Кабінети Міністрів України, рішення Сільских і Генічеської районної ради, визначенний центр виконавчої дирекції Курортополіса, підготовленні рішення Обласної Ради. Спеціальна економічна зона туристично-рекреаційного типу створюеться з метою стимулювання інвестеційної та інноваційної діяльності , спрямованної на збереження та ефективне використання природних лікувальних ресурсів Арбатської стрілки, Генічеського району, прискорення реформування лікувально -оздоровчої галузі та розвитку туризму.