12 січня 2015 року Україна отримала гуманітарну допомогу від Канади на суму 25 мільйонів доларів, передачу якої очолила представник Канадського посольства Олена Кошарна – віце-президент Світового Конгресу українців. Джерело.
Саме канадські берці, тепла форма, засоби виявлення та багато інших речей в прямому сенсі цього слова дали нашим Збройним силам можливість пережити важку зиму 2014-2015 року.
Наприкінці лютого-2015 Олена Кошарна підняла питання про забезпечення необхідним обладнанням спецпідрозділів ВМС, оскільки наявне обладнання, з яким доводиться працювати цим підрозділам, було застарілим, як фізично, так і морально, а в окремих випадках навіть шкідливим для здоров’я.
Мова йде про водолазне та інше обладнання для 73 морського центру спеціального призначення, морського розвідувального пункту, 801 загону протидиверсійної боротьби, водолазів пошуково-рятувальної служби ВМС та інших подібних та унікальних підрозділів – таких більше немає.
Величезна частина, у тому числі більшість того, що було закуплено або передано партнерами у попередні роки водолазного та допоміжного спорядження – залишилась у Криму.
І хоча зараз в АТО хлопці переважно виконують “сухопутні” завдання і діють як звичайний армійський спецназ, загальна специфіка у “ластоногих” таки інша:
– проведення розвідувальних заходів,
– підводне мінування та розмінування, захоплення суден та берегових споруд,
– боротьба з ворожими морськими диверсантами,
– охорона морських баз і так далі.
Також, водолази забезпечують безпеку портів та гідроспоруд у Азовському морі.
Саме у разі російської агресії з моря – вони були б на вістрі оборони та атаки. Саме їх бояться росіяни.
фото: Українська правда
фото: Українська правда
У березні 2015 року Кошарна отримала перелік необхідної допомоги від керівників підрозділів ВМС та представила відповідальну особу з канадської сторони – Браяна Керра. Цей список був відправлений волонтерам та експертам на розгляд, під час якого виявилось, що туди включене застаріле обладнання, яке канадська сторона не зможе забезпечити, оскільки воно вже давно не випускається.
Спільними зусиллями представників спецпідрозділів, експертів та волонтерів було підготовлено перелік, який містив сучасне обладнання подвійного призначення. Орієнтовна вартість обладнання складала до 30 мільйонів канадських доларів.
І канадці готові були закупити усе необхідне.
Після передачі узгодженого списку канадській стороні – представник ВМСУ, ТВО командира 73 центру був запрошений в посольство Канади для отримання підтвердження необхідності даного обладнання спецпідрозділам.
Голова комітету по відновленню та розвитку ВМС ЗСУ Наталія Зейналова та ряд інших волонтерів провели зустріч з начальником відділу міжнародного військового співробітництва капітаном 1-го рангу Владиславом Литовченком та начальником відділу військово-технічного співробітництва ВМСУ Вагіним К.В. На зустрічі були обговорені можливі ризики та труднощі при розмитненні та отриманні спецобладнання – наприклад, можливого неспівпадіння в артикулах та назвах спецобладнання.
Канадська сторона запропонувала вирішити цю проблему шляхом офіційного звернення міністра оборони України до Посла Канади в Україні.
Волонтери звернулися до командувача ВМС ЗСУ з проханням погодити даний список спецобладнання та звернутися до керівництва МОУ та Генштабу з проханням написати офіційний лист в посольство Канади в України. Проте від командувача ВМСУ отримали відмову, яку він обґрунтував тим, що “не має права звертатись до вищого керівництва з таким проханням”.
Отримавши відмову, волонтери продовжували шукати можливі шляхи для отримання допомоги.
Було вирішено, що начальник штабу ВМС ЗСУ Андрій Тарасов звернеться з цим проханням до заступника Міноборони Юрія Гусєва.
У відділі міжнародного співробітництва ВМС ЗСУ волонтерів запевнили, що відповідний лист підготували та відправили на підпис Тарасова, а також надали копію листа. Була проведена зустріч з Гусєвим та Назаровим, які запевнили, що сприятимуть наданню канадської гуманітарної допомоги після отримання офіційного листа звернення з боку ВМС ЗСУ.
Проте, ні до адміндепартаменту МОУ, ні до адміністративного управління ГШ – цей лист не надходив.
Керівництво ВМС ЗСУ в особі командувача Гайдука Сергія Анатолійовича, після вимоги пояснити, чому лист не потрапив в МОУ – відповіло, що отримана таким шляхом допомога ВМС ЗСУ “недоцільна”.
Недоцільна.
З неофіційних внутрішніх джерел нам стало відомо, що командувач ВМС заборонив будь-яке сприяння в отриманні цієї допомоги з боку штабу флоту.
Проте волонтерам вдалось отримати оригінал цього листа, який так і залишився невідправленим, і особисто передати заступнику МОУ Ю.В. Гусєву.
При розгляді цього листа виявився один нюанс: у документі, який містив перелік необхідного обладнання, не було жодного підпису погоджуючих осіб. На наші звернення в штаб ВМС з приводу підписання цього переліку спецобладнання, волонтери отримували лише короткі відмовки з одним поясненням: “Командувач не дає згоди. Недоцільно”.
фото: Українська правда
На спільній зустрічі з волонтерами і штабом ВМС ЗСУ у червні 2015 року волонтерами вкотре було підняте питання щодо отримання канадської допомоги. Командувач відповів, що не може згадати деталей, а контр-адмірал Ігор Тимчук запевнив, що вони дадуть письмову відповідь протягом 2-х тижнів.
На усі подальші звернення ані волонтери, ані канадська сторона не отримали жодної відповіді. Ні протягом двох тижнів, ні протягом двох місяців.
А місяців пройшло уже значно більше.
Протягом усього часу канадська сторона уважно слідкувала за перебігом подій і очікувала позитивного вирішення даного питання. Слідкувала з відвертим нерозумінням.
Ми показали цей список водолазам з підрозділу, що займається протидиверсійною охороною суден, бухт та інших об’єктів військово-морської інфраструктури. Охороною місць, де базуються залишки нашого флоту. Канадці пропонували їм гідроакустичні станції для моніторингу бухт, підводні дрони та десятки позицій спеціального новітнього обладнання.
Обладнання, якого у нас немає, і воно дійсно необхідне.
фото: Українська правда
Бійці, коли бачили цей список, впадали в легкий ступор. Про таке вони і не сміли мріяти.
Але ж – “недоцільно”.
У наших ВМС рубаються на корні усі ініціативи, спрямовані на розвиток та модернізацію.
У середині 2015 року волонтери ініціативи COMBAT-UA та ініціативна група кримських переселенців домовились про проведення цілого ряду курсів та тренінгів для бійців морського спецназу. Знайшли фінансування та інструкторів. Усі офіційні листи були направлені на керівника бойової підготовки ВМС України.
Зі штабу флоту волонтери отримали відповіді:
– рукопашний бій, тренер – чемпіон світу з тайського боксу – недоцільно;
– курси з греблі для підготовки по системі SBS (військовий, був придбаний волонтерами) – недоцільно;
– курси по виживанню – недоцільно;
– гірська підготовка – недоцільно (зараз проводиться крадькома від командування);
– курси снайпінгу по системі COMBAT_UA_Sniper_School – недоцільно;
– курси з підводної боротьби – недоцільно. Причому ГШ та МО навіть домовились про експлуатацію басейну на час проведення курсів;
– водолазна підготовка – недоцільно.
фото: Українська правда
фото: Українська правда
Місяць тому найбільші волонтерські ініціативи почали інформаційну кампанію по “недоцільності” зайняття посад окремими посадовими особами ВМС України.
Детальніше про це писав засновник “Вернись Живым” Віталій Дейнега.
Підтримати електронну петицію до президента: “Очистити флот від сепаратистів та саботажників”
Роман Сініцин, спеціально для УП