До редакції Херсон.cityна інтерв’юзапросилидепутата обласної ради Микола Ставицького, який займається на громадських засадах боротьбою з браконьєрами для обговорення ситуації, яка склалася в Херсонській області.
— Розкажіть про проблему, яку створює браконьєрство для нашої екології і для бюджету?
— Дійсно, тут проблема дуже комплексна. В той момент, коли майже по всій Україні закінчилася реформа по ліквідації ,можна сказати, прогнилої наскрізь «Херсонрибоохорони» і взагалі відомства рибоохорони, яке існує з часів початку незалежності України, повсюди майже пройшла реформа по створенню нового відомства «Рибний патруль». Так само в Херсонській області ще 20 жовтня 2016 року в прозорому конкурсі переміг мій колега, депутат обласної ради Роман Педченко на посаду керівника рибного патруля, але вже 31 жовтня 2016 року Київський адміністративний суд наклав заборону на оприлюднення результатів конкурсу.
Тобто, це така процедура, після якої Роман Педченко мав вже бути призначеним на посаду керівника рибного патруля, але на сьогоднішній день Роман Педченко і депутатський корпус, і громада Херсонщини досі бореться з тим, щоб просто людину завести на ту посаду, на яку він переміг в чесному конкурсі. І це вже йде другий рік. Цілий рік ми боролись за те, щоб відмінити це ганебне рішення суду. Дійсно, пройшов час і все ж таки суд зняв свою заборону, тобто процес призначення Романа Педченко почав рухатись далі. На сьогоднішній день я думаю, що вже невеликий термін залишився, бо ми так розуміємо, що знов хтось щось там заносить, завозить, щоб максимально довго протягнути, щоб Романа не призначили, але скільки ниточці не витися, все одно кінець буде.
Чим це все загрожує Херсонській області і ті масштаби знищення риби, якими займаються браконьєри протягом 15 років на Херсонщині?
Перше — це те, що річка перетворюється просто на болото. Всі ми бачимо наскільки вона стала бруднішою, наскільки більше стало водоростей. Тобто коли немає риби, вона (риба) не харчується водоростями, стає менше кисню і при цьому всьому ще наступає море на прісну воду, а це велика екологічна катастрофа.
— Тобто риба займається ще і опрісненням води?
— Так, саме цьому ще в часи Радянського союзу був створений Білозерський осетровий завод, тому що коли була збудована Каховська дамба була порушена екосистема Дніпра, тобто була ліквідована течія природна, риба почала задихатись від того, що пішло заболочування річки. І тоді ще Радянський союз створив це підприємство, щоб спеціальні види осетра, який там розводиться, вони мали саме поїдати ці водорості, щоб відновлювати екосистему, щоб інша риба теж жила в річці Дніпро.
Те, що відбувається сьогодні-це просто вбивство природи в грандіозних масштабах.
Завдяки нашій роботі, завдяки активним громадянам нашої області, завдяки водному управлінню національної поліції, яке сьогодні працює і яке свого часу можна сказати «благословив» Артур Мєріков. Це було 2 роки тому, коли ми підняли питання, що треба боротися з браконьєрством, бо в нас не буде ні річки, ні риби, звісно ж тоді поліція дуже активно включилась в цю роботу разом з нами і ми проробили величезну роботу по боротьбі саме з браконьєрами. Тільки минулого року, навесні, під час нересту було вилучено десь більш ста кілометрів сіток браконьєрських з річки. Це просто навіть уявити неможливо. Тобто удар нанесений був дуже сильний.
— Тобто від вас це був такий удар по браконьєрам, які не бажають працювати в правовому полі? І на скільки я розумію, нерест-це той період, коли будь-який вилов риби заборонений?
— Так, абсолютно, але їм це не цікаво тому, що їм навпаки треба на нерест виловлювати всю рибу, тому що вона вся іде з ікрою. А по природі та екології іде такий удар, що потім неможливо відновити навіть за декілька років.
Далі хочу навести приклад: тільки під час новорічних вихідних хлопці з водного управління поліції вилучили на 2,5 км «раколовок» і ще 500 бочок. Це дані за кілька днів, перед новорічними святами. Знову ж, розуміючи той момент, що водна поліція може вилучити, але не може зберігати, бо це «безхоз», нічийні ці браконьєрські сітки.
— Значить, я так розумію, повинна існувати структура до якої ці сітки будуть йти на баланс?
— Так, при тому що громада і та ж поліція не має будь якої довіри до «Рибохорони» було прийняте рішення комісією з представників громадськості, поліції і обласної ради просто спалити це все на сміттєзвалищі. Це було спільне рішення — утилізувати і показати громаді, що ніхто, нікому і нічого не буде продавати. Бо буде дуже смішно, якщо поліція вилучає, хлопці там мерзнуть сутками в засадах, щоб піймати тих браконьєрів, а потім воно віддається на відповідальне зберігання незрозуміло куди, але немає гарантій, що воно завтра не буде використовуватись.
— На скільки я розумію, існує схема, за якою ця рибоохорона передає назад тим же браконьєрам вилучені знаряддя вилову?
— Я не хочу нікого не звинувачувати, але у нас немає довіри і гарантій, що вони цього не роблять.
— Чи рахували ви скільки було завдано удару браконьєрам фінансово, можете якісь цифри привести, на скільки зазнали збитків браконьєри в наслідок того, що ви знищили знаряддя вилову?
— Ну от зараз я на згадку вам скажу, під час нересту приблизно фінансовий удар був нанесений такий: 100 км сіток, там ще «раколовки» були, але я зараз точно не скажу.. Це було більше ніж 100 тисяч доларів. Ми тоді порахували, що з того майна, що ми вилучили було більш ніж на 100 тисяч доларів. Те ще було вилучено і знищено зараз водною поліцією, під керівництвом Максима Жаркова, до речі, хлопець пройшов Іловайськ, він справжній патріот , отакі люди мають керувати поліцією і в майбутньому і зараз. Так вони вилучили «безхоза» під час новорічних свят 2,5 км раколовок, це приблизно півтори тисячі доларів і 500 діжок — це десь 25 тисяч доларів. Отакі суми вкладаються в те, щоб грабувати Дніпро.
— З тими ж самими браконьєрами існував конфлікт, коли намагалися встановити вітряки. Вони виступили проти цього, оскільки на вітряк обов’язково встановлюються камери і можна було б бачити, хто займається незаконним виловом риби. І ця ситуація повторюються кожен раз, коли існує потреба встановлювати будь-якої режим контролю за водною територією, узбережжям. Піднімається «штучна» громада, проплачені активісти за рахунок чого блокується саме питання про те, щоб розробити вітряки, або що-небудь для моніторингу. Крім того, що ви займаєтеся вилучення і знищенням сіток, якісь юридичні зрушення спостерігаються? Тобто може повинно бути будь-яке положення від облради або ж якась процедура, яка дозволила б зменшити вплив браконьєрів на місцеве населення і більш продуктивні інструменти для боротьби з браконьєрством? Якісь зрушення намічаються в цьому питанні?
— В цьому питанні є головна проблема в тому, що досі не створена організація «Рибний патруль».
— Що блокує це питання?
— Рік це питання було заблоковано через суд, бо Роман Педченко не приступив до виконання обов’язків
— А чому так сталося?
— Тому що рибній мафії не потрібно, щоб була створена нова структура. Один з учасників конкурсу, людина дуже близька до «Херсонрибоохорони», подав скаргу, що були порушені його права, як учасника конкурсу. Абсолютно вигадана скарга, яка цілий рік гальмувала реформу, яку проводить держава.
— Фактично виходить, що браконьєри через свою людину виграли суд про те, щоб не був створений такий орган, який їх ліквідував би?
— Фактично так. Чому і створюється Рибний патруль? Щоб жоден інспектор Рибоохорони не потрапив до цього відомства. Прийняте принципове рішення новим майбутнім керівництвом, що Рибний патруль — це приблизно 50 інспекторів, — будуть набиратись в першу чергу хлопці, які пройшли АТО, учасники бойових дій, патріоти, люди, які хочуть міняти свою область на краще. Ці хлопці постійно на всіх акціях присутні, вони теж борються з мафією, з корупцією. Тобто буде створена комісія на обласному рівні, не буде один Педченко обирати. Буде створена комісія з представників обласної ради, з представників громади, тобто абсолютно прозорий конкурс по набору. У хлопців зарплата буде достойна у відомстві, десь 7-8 тисяч гривень. Тож є на сьогодні така проблема, що не існує Рибний патруль. Коли буде набрано 50 цих інспекторів, от тоді ми реально почнемо займатись порятунком Дніпра. Залишилось просто створити Рибний патруль і ми ж далі будемо контролювати, я ж не можу гарантувати, що 50 людей і всі такі прозорі будуть і чесні, знаєте, ніхто не застрахований від фінансової спокуси, тому все одно і Рибний патруль буде абсолютно контролюватися і депутатами обласної ради і громадою, щоб ніхто не захотів щось собі покласти в карман і стати тим же «кришевателем» браконьєрів.