Вже майже два місяці за гратами перебуває дуже близька мені людина, яку багато хто з вас знає, військовий, доброволець батальйону «Айдар», уродженець Херсону – Микола Агапов.
Микола, з позивним Яма(скорочено від «Яма Бусі», що в перекладі з японської означає «священний воїн») народився 1991 року у Херсоні. В дитинстві втратив батьків, тому змушений був зростати в інтернаті і змалечку боротися за своє життя та місце в ньому.
Закінчив херсонське професійно-технічне училище, займався різними видами боротьби.
2014 рік став переломним у житті хлопця. Будучи небайдужим до того, що відбувається в його країні, Коля поїхав на Майдан, згодом приєднався до Херсонської Народної Самооборони, був активним її учасником. А восени 2014 року 23-річний хлопець пішов захищати свою Батьківщину в складі територіального батальйону «Айдар». Спочатку він мав статус добровольця, але в 2015 році підписав контракт, до того ж, не на рік, а до закінчення війни. Побратими з батальйону ж дуже добре відгукуються про Яму, розповідають, що він завжди проявляв неабияку хоробрість в боях.
10 грудня 2015 року, перебуваючи на позиції, Миколу та двох його побратимів заарештували. Військовим висунуто звинувачення в порушенні семи статей Кримінального Кодексу України, серед яких найтяжча, – стаття 348 “Посягання на життя працівника правоохоронного органу”. Зі слів хлопців, вони затримали невідомого чоловіка на авто, який знаходився на їхній позиції і перевезли на цьому ж транспортному засобі затриманого в штаб. Згодом виявилося, що цей невідомий насправді місцевий міліціонер, який був без будь-яких розпізнавальних знаків на момент затримання. В телефонній розмові з “потерпілим” було зрозуміло, що він вороже налаштований і сказав, що нормальних серед українських військових немає і всі з поламаними долями. Тому наразі айдарівці перебувають в дуже складному становищі й, загрожує хлопцям, за словами адвоката, довічне ув’язнення.
На 6 лютого 2016 року заплановано суд, проте розслідування протікає дуже дивним чином. Хлопців викликали до слідчого лише один раз за весь період перебування в СІЗО, і те, щоб повідомити, що інкримінують їм вже не чотири статті ККУ, а сім. Юридичну підтримку з боку державного адвоката вони не отримують, адже не мають грошей, щоб заплатити йому за “якісні послуги”, як того вимагає останній.
Такими є реалії нинішнього правосуддя. Тюрьми забиті героями-добровольцями, а справжні злочинці перебувають на волі і продовжують вести свій нарко-алко бізнес. Я дуже сподіваюсь, що піддавши справу розголосу, хлопці отримають надію на прозоре розслідування і справедливий вирок, адже з частиною висунутих звинувачень вони не згодні, а за свої вчинки абсолютно готові відповісти.
Коля не готовий опускати руки. Цілий день читає кодекси, військовий статут та дуже вдячний всім, хто його підтримує!
