За что боролся, на то и напоролся (укр.)…
Об этом написал полчаса назад в Фейсбуке известный политтехнолог Сергей Гайдай.
Дивлюся я новини з мітингом на підтримку Петра Олексійовича, на всі ці хороводи з транспарантами по центру Києва навколо суду, на його запальний виступ і згадую анекдот:
— Ви, пане — мудак! Мабуть найбільшій мудак у світі! Ви такий мудак, що навіть на всесвітньому змаганні мудаків зайняли би 2-е місце!
— Вибачте, шановний, якщо я такий мудак, то чому тількі 2-е місце?
— Тому що ви ще той мудак!
Я думаю що вся ситуація з кримінальним переслідуванням Петра Олексійовича — це його горе і це — його щастя.
Чому горе?
Тому що вся нинішня українська правоохоронна система — це справа його рук. Він приймав участь в її створенні не тільки 5 років свого президентства, а ще і до цього, коли займав вищі щаблі державних посад.
А отримавши її у спадок від попередників, він її тільки розбудовував. Призначав туди своїх прокурорів, суддів, інших силовиків. І будував її не як систему, яка стоїть на варті Закону, гарантує безпеку мирних громадян, не як систему, яка забезпечує невідворотність покарання злочинців, а як систему переслідування своїх політичних опонентів і всіх, кого він вважав загрозою собі і своїй владі. За що боровся — на те і напоровся.
Ви пригадуєте, щоб при його президенстві за грати сів Медведчук? Чи хтось з олігархів?
Зато до буцигарні відправляли Корбана, Савченко, Рубана, Саакашвілі. Всіх, хто критикував Порошенко. Ця система налаштована саме на політичне переслідування. Вона не може покарати справжніх злочинців. І це щастя Петра Олексійовича.
Чому щастя?
Тому що Петро Олексійович — справжній злочинець, і тому ця система неспроможна його покарати. Особливо враховуючи, що там досі його люди на багатьох посадах. І хто ж тепер його посадить?
Хоча був би Порошенко справжнім політиком, він би мріяв про тюремну камеру.
По-перше: і книгу був би час написати, і по-друге: дочекатися того часу, коли його на руках винесли б з тюрми після провалу Зеленського. Головне, щоб не на візочку і ні на сцену Майдана.
Бо кожний справжній політик повинен за ідею посидіти у тюрмі і щоб не втрачати часу — написати книгу про свою боротьбу.
Подписывайся на рассылку новостей в Telegram