У 2018 році — в результаті реформи децентралізації — громади отримали
можливість розпоряджатися 1,5 млн га земель. Ця площа перевищує площу таких
країн як Чорногорія, Катар або Ливан.
Теоретично громадам надали величезний потенційний ресурс для розвитку,
практично – він ризикує так і залишитися потенційним…
Після передачі земель у власність ОТГ, громади зіштовхнулись з цілою низкою
проблем, які є відображенням загального стану земельних відносин в країні й іноді
повністю нівелюють очікуваний позитивний ефект.
- Інвентаризація земель
Оскільки понад 80% державних земель не зареєстровано у Державному земельному
кадастрі України, громади самостійно не мають можливості повноцінно
проконтролювати скільки і яких саме земель мав передати Держгеокадастр.
Відсутність достовірних та відкритих відомостей про землю продовжує залишатись
значною проблемою як для землевласників, так і для землекористувачів. Відтепер – і
в особі громад.
Про це, наприклад, говорив керівник Широкинської об’єднаної громади (Миколаївська
обл.) Сергій Пересунько підчас нещодавної конференції «Ефективне управління
земельними ресурсами як передумова розвитку України». Вирішити свої проблеми
Широкинська ОТГ сподіваєтья за допомогою донорів, зокрема, програми Світового
Банку та ЄС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами».
«Сподіваюся, що в результаті співпраці з програмою, я відкрию публічну кадастрову
карту і на території нашої громади не буде жодної білої плями, усі земельні ділянки
будуть упорядковані і внесені в державний земельний кадастр». - Помилки в Кадастрі
Майже чверть усіх ділянок мають проблеми з накладками та дублюванням. «Коли ми
розпочали інвентаризацію земель на території нашої громади, ми зіткнулися з
величезними проблемами: накладки на площадях, на одну земельну ділянку видано
по два державних акти, дублюються кадастрові номери. На деяких полях почали
робити технічну документацію і виявляємо, що формально там є, наприклад, 40 га, а
реально маємо 20 га, бо державні землі були накладені на приватну власність», —
розповідає Сергій Пересунько. Тому важливим завданням сьогодні є впорядкування
та виправлення проблем, проте це зіштовхується із питанням, за чий кошт це робити
- чи це має робити держава, чи громадянин сам має фінансово потурбуватись за
себе.«Є маса людей, яким видані паї, які мають сертифікати, але в натурі цієї землі
нема, — доповнює Пересунько інший фахівець, начальник відділу земельних ресурсів
Давидівської ОТГ (Львівська обл.) Зиновій Сабенко. — Через це люди просять
вирішити проблему, і можливо, надати їм землі в іншому місці». - Передача земель, з яких громада «мало що отримає»
Передача земель мала створити громадам можливості розпоряджатися цим
ресурсом на власний розсуд й отримувати максимальну вигоду. Проте інколи
громадам передаються землі, які вже були передані у користування комусь іншому
раніше. Отримуючи такий «ресурс», ОТГ жодним чином не може впливати на нього, і
не може мати від нього жодної користі.
«В рамках передання земель від центру до ОТГ, ми отримали у своє розпорядження
778 га. Начебто, це немало, але майже 400 га з них – землі великого, колись
державного, а наразі — приватного підприємства. Отже ми не можемо з ними нічого
зробити, це підприємство має акт на постійне користування цією землею, який ніхто
не скасовував», — жаліється пан Сабенко зі Львівщини.
Окрім того, розповідає він, 150 га земель на території їхньої ОТГ розташовано в
зонах міжнародного газопроводу, а ще майже 200 га – це землі, які раніше були
надані мешканцям для ведення особистого селянського господарства, люди їх
обробляють, платять податки. «Таким чином, реально ми отримали лише близько
100 га», — говорить пан Зиновій. «На папері» громаді передано майже 800 га, а в
реальності ОТГ може розраховувати на збільшення прибутків з використання лише
восьмої частини від цих площ. - Брак знань та інструментів для того, щоб ефективно управляти землями
Нарешті, для організації дійсно ефективного управління отриманими земельними
ресурсами місцевим громадам бракує як технічного, так і кадрового й методичного
забезпечення.
За словами очільника Широківської ОТГ, їм не вистачає кваліфікованих юристів і
землевпорядників. «Наша громада потрапила в пілотний проект (Світового Банку та
ЄС), і завдяки цьому місцевим мешканцям була надана безоплатна правова
допомога, кваліфіковані консультації. Це — та допомога, яку ми хотіли б отримати від
держави, — говорить Сергій Пересунько. — Професійні консультації, хороші
спеціалісти, комп’ютери та комп’ютерні програми»
Перелік проблем, з якими зіштовхуються ОТГ у питанні управління землями, що
були передані їм протягом минулого року, можна ще довго продовжувати… Та
ключове — те, що доки не вирішено ці проблеми, земельні ресурси, які були передані
ОТГ, залишаються для них радше «мертвим вантажем», аніж ресурсом для
підвищення власних доходів та розвитку. Недостатньо самого факту їхньої
передачі, необхідні професійні знання, досвід, бажання працювати, врегулювання
нормативної бази… Міжнародні донори надають допомогу, проте реалізація
реформи не є їхньою місією. Впровадженням мають займатися державні органи,
створюючи умови для прозорого й врегульованого ринку землі, за якого громади
зможуть максимально скористатися наданими можливостями.
Без створення умов для ефективного управління землями цей ресурс для
багатьох громад може так і залишитися набором проблем.
