На сьогодні, у воюючій країні, в тилу, для добровольців, волонтерів і військових осердям зла стала військова прокуратура на чолі з головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом.
Масові репресії над добровольцями та воїнами ЗСУ і водночас широчезні потоки контрабанди на окуповані і з окупованих територій… Чи можливі ці дії без прикриття з боку військової прокуратури? Це все, м’яко кажучи, неподобство, безмежно дратує українську громаду, яка щодня на східному фронті втрачає кращих синів і доньок. До чого призведе це роздратування, яке щодня стає все більшим? До масових акцій протесту чи чогось глобальнішого?
Вчора під час ефіру з Сонєю Кошкіною Генеральний прокурор України Юрій Луценко прямо натякнув суспільству, що не бачить альтернативи Анатолію Матіосу на посаді головного військового прокурора. Це звичайно беззаперечне право Юрія Віталійовича так вважати, але переважна більшість військових та добровольців з сумом говорять, що А. Матіос — це камінь на шиї Генпрокурора, і він його лише тягнутиме на політичне дно.
Що ж, у кожного своя доля і свій шлях широкий…
