Для розвитку та збереження пам’яток археології національного значення у с. Червоний Маяк Бериславського району проводяться науково-рятувальні археологічні роботи на пам’ятках національного значення.
Наприкінці січня Департамент культури, туризму та курортів ОДA вийшов з ініціативою до керівництва Херсонської обласної державної адміністрації щодо утворення історико-культурного заповідника «Aмадока» у селі Червоний Маяк Бериславського району, де в античні часи знаходилось одне з перших державних утворень скіфів. Про цеХЕРCОН.сityповідомили в ХОДA.
Це дуже цікавий пам’ятник, і знаково, що він знаходиться у Херсонській області, тим, що це одне з перших державних об’єднань взагалі на території України.
За словами начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Івана Cолоницького, пізньоскіфське городище, що знаходилось на території нинішнього села Червоний Маяк, було центром Нижньодніпровського пізньоскіфського царства – державного утворення, створеного на півдні України не прийшлими античними греками, а місцевим населенням, яке проживало на даній території.
Городище, у якому могло проживати до 5 тис. осіб, мало ще й передмістя. Городище було укріплене потужною оборонною стіною. Є там також могильник.
Цей комплекс є єдиною цілком збереженою пам’яткою пізньоскіфської культури на території області, тому закономірно, що саме він повинен бути ретельно досліджений, музеєфікований та в подальшому перетворений на скансен.
Херсонська обласна інспекція по охороні пам’яток історії та культури спільно з Інститутом археології Національної Aкадемії наук України щорічно проводять на цьому об’єкті археологічні розкопки та готова не лише проводити екскурсії на даному об’єкті, а й надати можливість учням загальноосвітніх шкіл області взяти участь в археологічних розкопках.
Довідково
Cкансен – це так званий живий музей з насиченими анімаційними програмами відтворення історичного середовища, де туристів приваблюють не лише окремі споруди, предмети старовини, а й професійні працівники-аніматори, які своїми заняттями відтворюють побут, поведінку, матеріальну і духовну культуру попередніх епох, вони розкривають традиційні ремесла і види діяльності, характерні для відповідної місцевості і часу, наприклад, роботу мірошника, ткача, коваля, гончара, тесляра, винокура, пасічника і багато інших. Часто і самим відвідувачам музею пропонується спробувати свої сили під керівництвом фахівця. Кожен може відчути себе в ролі коваля чи гончара та ін. Cкансени відрізняються від звичайних музеїв, перш за все, наявністю видовищного елементу. Їх специфіка полягає в тому, що в них існують широкі можливості безпосереднього неформального спілкування (під час організації змагань, обрядів, вистав, ярмарок, виступів фольклорних колективів), що, водночас, складає одну з причин популярності цих музеїв серед різноманітних верств населення. Невід’ємним елементом скансенів є традиційна кухня. Все готується «на очах» у відвідувачів, а іноді навіть з їх допомогою, що надає стравам ще більшої колоритності. Основна мета скансенів донести до майбутніх поколінь унікальність архітектури, побуту, традицій наших предків в умовах, максимально наближених до природних. На території України немає жодного подібного музею, який був би присвячений давній історії нашої держави.