В Херсоні відбувся «Круглий стіл» з питань оптимізації бібліотек

23 листопада відбувся Круглий стіл з питань оптимізації бібліотек Централізованої бібліотечної системи міста Херсона. Приводом для цього стала рекомендація виїзної депутатської комісії з питань освіти, спорту, культури, медицини, соціального захисту населення, охорони навколишнього середовища та у справах молоді, а точніше — репліка депутата від Опозиційного блоку Артема Кияновського і подальша рекомендація за результатами цієї пропозиції: “…щодо скорочення деяких філіалів бібліотек та передачі деяких з них до загально-освітніх закладів міста – шкіл”. Щоправда, потім пан Артем піклувально “наголосив на підтримці дитячої літератури”. Тільки от як підтримувати дитячу літературу, якщо ті філіали, які “хоче” скоротити Артем Олександрович, є дитячими бібліотеками, невідомо.

Під час Круглого столу в приміщенні бібліотеки ім. Лесі Українки було спекотно. І не тому, що зрештою увімкнули опалення – людей було багато, причому прийшли не лише працівники бібліотек: були присутніми чимало діячів культури, просто небайдужих людей, підтримали бібліотеку і віддані читачі.

Звісно, одним із перших слово взяв Артем Кияновський, який запевнив, що ніхто не каже про скорочення – малась на увазі лише оптимізація. Проте в протоколі чітко сказано “щодо скорочення деяких філіалів”. Звісно, всього в протоколі не зазначають — це не стенограма. У приватних бесідах з’ясувалось, що депутати цілком прямо говорили про скорочення деяких філіалів.

Зрештою, диму без вогню не буває. Сучасні бібліотекарі і працівники культури в цілому — це освічені і висококультурні люди, які знають різницю між скороченням та оптимізацією. Якщо навколо цілком логічного зауваження щодо оптимізації здійнялась хвиля обурення із протестом саме проти скорочення, отже, такі слова лунали.

Своїм бажанням чи то скоротити, чи то оптимізувати, Артем Олександрович змусив голову депутатської комісії Леоніда Ремигу пояснювати справжню позицію комісії в цілому. Його підтримали Неля Голубенко та Катерина Пушкарьова, які наголосили на тому, що бібліотека — це основа культурного розвитку, і сьогодні, коли в Україні вирує війна та окупація, скорочувати бібліотеки — це злочин. Цю позицію підтримав і Михайло Линецький. Але хто був ідеологом скорочення — об’єднання, запам’ятали всі.

Пропозиція “оптимізувати” та “поєднати”, яка пролунала від Артема Кияновського, обурила громадськість, а головне — викликала справжній подив фахівців. Справа у тому, що є філіали бібліотек, які знаходяться поряд один із одним — через стінку. Теоретично їх можна, звісно, об’єднати, але це суперечить внутрішньобібліотечним положенням, згідно з якими дитяча бібліотека має бути окремим закладом. Чия проблема, що пан Артем та деякі його колеги не знають, які бібліотеки у нас дитячі, а які — ні? Власне, це можна не знати, але хоча б прагнути дізнатись. Під час Круглого столу дізнались.

Інший маразм — це об’єднання зі шкільними бібліотеками. Дивно, що про це каже людина, яка вже багато років працює у сфері освіти, а отже, непогано знайома зі специфікою функціонування як освіти, так і культури. Об’єднати шкільні та публічні бібліотеки неможливо навіть теоретично: у них принципово різні задачі та різні сфери управління. Це все одно, що запропонувати об’єднати музичні школи із музичними класами шкіл, а художні школи — із художніми класами загальноосвітніх закладів. А чого? Оптимізація ж, економно.

Слушне зауваження щодо відсутності нормальної техніки пролунало від панотця Сергія Чудиновича: в бібліотеках елементарно немає мікрофонів! Тому доводиться підвищувати голос. Розкажу про це вже як колишній працівник бібліотечної системи. Стану, так би мовити, на захист честі бібліотек. Справа у тому, що керівництво бібліотечної системи як раз невпинно намагалось придбати нову техніку, зокрема підсилювачі. Коли я разом, до речі, із панотцем Сергієм, у 2014 році влаштовувала вечір Сергія Жадана, ми орендували мікрофон у музичної школи. Керівництво бібліотеки весь час намагалось закупити принаймні пару мікрофонів, аби не принижуватись вічним позичанням. Блокувала це на корню очільниця управління культури, яка нині благополучно перебуває в декретній відпустці. Жодної заявки вона не погоджувала. Так само важко було придбати комп’ютерну техніку і навіть книги. Проте капітальні та поточні ремонти — скільки завгодно! Чарівним чином із початком декретної відпустки пані Косенко в бібліотеках стали набагато більше закуповувати техніки і книг. Тому відсутність мікрофонів, скоріш за все, справа часу. Особливо коли це пролунало публічно.