Постійний Представник Президента України в АРК Борис Бабін розповів про виконану протягом тижня роботу, а директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов аналізував економічні наслідки 4 років окупації Криму, пише QHA.
Радіо Hayat:Борисе Володимировичу, чи вдалося втілити плани, намічені на тиждень, зокрема, Ви мали змогу взяти участь у громадських слуханнях в Новоолексіївці?
Борис Бабін:Так. Громадські слухання ініціювала власне громадськість. Це було в межах проекту за підтримки Британського Посольства щодо розвитку локального самоврядування у Херсонській області. На слуханнях було одне велике питання. Це утворення центрів надання адміністративних послуг. Наш представник доповів про всі вигоди, які отримають місцеві мешканці від цього центру, бо фактично внески, які будуть платити кримчани за оформлення паспортів, залишаться в бюджеті Новоолексіївки. Цей центр стане самоокупним. Населення підтримало цю ідею на громадських слуханнях. Хотілося б остаточно побачити позицію районної адміністрації. Вона, я так розумію, поки не дуже конструктивна.
Хотілося б підкреслити, що ці центри будуть не лише в Новоолексіївці. Вони також будуть у Каховці та Чаплинці. Також буде розширений наявний центр у Херсоні. Ми про це вже можемо звітувати, що навесні 2018 року відповідні центри будуть працювати.
Велике питання стосується транспортних перевезень. У нашому представництві була нарада з «Укрзалізницею». Ми обговорювали питання продовження прямого залізничного сполучення з центру материкової України до станції Вадим. Якщо буде прямий потяг «Київ — Херсон — Вадим», це істотно зменшить потребу у нелегальних перевезеннях. Це додасть зручності кримчанам. Ми почули від «Укрзалізниці» первинний план дій. Я впевнений, що найближчим часом ми вийдемо спочатку на певне проміжне рішення. А потім буде і безпосередньо потяг.
Протягом тижня ми обговорювали взаємодію з правоохоронними органами, опрацювали величезну кількість пропозицій громадян, нами було підготовлено пропозиції голові держави з реагування на нагальні виклики, які сьогодні є в Криму. Це стосується насамперед так званих виборів, які будуть навесні. Ми знаємо, які фальсифікації готуються, ми знаємо завдання, яке ставить для себе окупаційна влада — намалювати 70% підтримки чинного президента Росії за явки 70%. Величезні загрози вбачаються для тих осіб, які будуть членами так званих виборчих комісій. Друга проблема — це так звані суди присяжних, які сьогодні окупаційна влада утворює в Криму для того, щоб руками самих кримчан судити політв’язнів, патріотів.
Радіо Hayat:Чи буде перед виборами спалах репресій з боку окупантів стосовно корінного народу Криму та українців-патріотів?
Борис Бабін:Безумовно, будуть акції залякування, щоб люди не висловлювалися публічно проти щодо цих подій. Маховик вже запустили. Потім вони будуть чинити тиск на громади, де буде найнижча явка, де люди проігнорують цей захід. Також ми знаємо про фейкові структури, які вони створили на рівні окупованого регіону, щоб демонструвати нібито бажання кримчан брати участь у цій комедії. Ми знаємо, як туди заганяють людей, використовуючи адміністративний тиск та шантаж долею дітей, які вчаться у школах. Це все трагічно. Ми поставили перед правоохоронними органами чітке питання, чи будуть вони реагувати на ці брутальні дії окупантів. Ми чекаємо на порушення кримінальних проваджень.
Радіо Hayat: У США оприлюднили відкриту частину так званого «кремлівського списку». На вашу думку, яка перспектива того, що цей крок якимось чином вплине на поведінку російської влади?
Борис Бабін:У нас вже є певні санкційні механізми. Наше завдання — зробити так, щоб вони працювали.
Радіо Hayat: Чим буде займатися представництво протягом наступного тижня?
Борис Бабін:Ми запланували декілька нарад. Ми викликали до себе правоохоронці. Також буде спеціальна нарада з питань незаконних авіаційних сполучень та належного реагування на них. У середу плануємо нараду з питань морського сполучення. Також наступного тижня ми очікуємо на спілкування з місією Червоного Хреста.
Радіо Hayat: Алексей, вы принимали участие в составлении, написании и презентации книги, посвященной экономическим аспектам оккупации Крыма. Если подвести итоги 4-летней оккупации Крыма, что можно сказать?
Олексій Стародубов:Я бы поделил это на две составляющие. Первая — то, что делает Россия в Крыму сегодня. Вторая составляющая — это то, что делает Украина по отношению к крымской экономике. Россия пытается наполнять Крым деньгами из федерального бюджета и делать вид, что таким образом полуостров развивается. Это не так, поскольку структура валового регионального продукта в Крыму полностью поменялась, она перешла в социальный, государственный сектор. В данном случае это основные направления, по которым получает доходы полуостров. Раньше у нас в структуре валового регионального продукта превалировали промышленность, транспорт, сельское хозяйство.
Радіо Hayat: При Украине Крым был дотационным?
Олексій Стародубов:Дотации были. Крым всегда был дотационным регионом, но вопрос в том, насколько развивалась инфраструктура на полуострове, насколько экономика полуострова была самодостаточной. В украинском Крыму работали порты, экспортоориентированные предприятия, сельское хозяйство. На сегодняшний день этого всего нет. Основная занятость населения — в государственном, социальном секторе. Дотации из федерального бюджета идут большие. Зачастую в Крыму не успевают доделывать в течение года инфраструктурные проекты, деньги приходится возвращать.
С точки зрения украинских реалий есть смысл отметить, что вопросами экономики, украинского бизнеса, который остался один на один с российской машиной, никто никогда не занимался. Эти вопросы были оставлены за скобками.
Речь идет о том, что были бизнес-объекты, за которые необходимо было требовать компенсацию. Необходимо было предъявлять претензии российской стороне по поводу их незаконной национализации. «Национализация», которая прошла в 2014 году, неоднозначно воспринята и в Москве. Когда люди неуважительно относятся к частной собственности, это начинают замечать не только на Западе, но и на Востоке. Китайские инвесторы очень быстро обратили на это внимание и сказали, что не готовы инвестировать в полуостров. Со стороны Украины в этом плане должна была быть четкая и жесткая реакция. На мой взгляд, проблемы украинского бизнеса и украинской собственности в Крыму должны были выноситься на уровень ООН и всех дипломатических площадок и форумов.
Радіо Hayat: В индивидуальном порядке бизнес пытается себя защитить?
Олексій Стародубов:Возможно. Но Украина брала на себя обязательства и давала гарантии по защите инвестиций, которые осуществлялись на территории украинского полуострова. Бизнес — это конкретные предприятия, конкретные люди. Сегодня они не предъявляют претензии Украине, а завтра они придут и предъявят иски, связанные с потерей имущества.
Радіо Hayat: Есть закон о свободной экономической зоне «Крым». Лишь ленивый его не критикует. Почему у наших законодателей нет воли к его изменению?
Олексій Стародубов:По моему мнению, наличие этого закона — это политический вопрос. Провальная украинская политика, которая ведется по отношению к Крыму, предусматривает наличие всего двух документов, которые касаются аннексии. Это законы об оккупированной территории и о свободной экономической зоне «Крым». Этими законами в течении 4 лет представители нашей власти пытаются на Западе объяснить, что вопросы украинского бизнеса, который оказался на территории Крыма в режиме российского правового поля, как-то регулируются. Если их отменить, говорить будет не о чем.
Радіо Hayat: Осенью наши законодатели приняли законопроект, который касается оккупированных территорий, но речь идет о Донбассе
Олексій Стародубов:Принятие этого закона четко показало отношение к крымской проблеме. Мы очень много говорим на круглых столах, конференциях о том, что кто-то должен заниматься оккупацией, реинтеграцией. Когда наступает время реальных дел, то из закона не понятно, относится ли Крым к оккупированным территориям. Как по мне, Крым должен быть первым в контексте этого закона, поскольку с него все началось. В отличие от Донбасса, не нужно доказывать, что в Крыму есть российские военные.
Стыдно, что у нас четыре года крымчане являются нерезидентами Украины. И никто на уровне парламента не может решить эту проблему.
