Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Херсонский горсовет просит премьер-министра спасти Херсонский морпорт от уничтожения

Бездеятельность Министерства инфраструктуры уничтожает Херсонский морской порт – считаю депутаты Херсонского городского совета.

Херсонский морской торговый порт, является одним из ровесников Херсона, который вдыхал жизнь в развития города. Поэтому столь трепетное отношение к его дальнейшей судьбе, со стороны городских властей, не удивительна.

Не желая ждать «в море погоды», а точнее – активных и конструктивных действий со стороны центральных органов власти Украины, направленных на реформирование и развитие своего порта, Херсонские городские власти еще осенью 2014 года инициировали подготовку плана реконструкции и развития Херсонского морского порта, обратившись за помощью к своим коллегам из Литвы.

Данный выбор был не случайным и полностью осознанным – Литва продемонстрировала одну из наиболее эффективных реформ в портовой отрасли Европы, реализовав по морскому порту Клайпеды одну из моделей государственно-частного партнерства.

К тому же, стартовые условия и пост-советские наследия у Клайпеды были схожими с Херсонскими. На данный момент Клайпедский морской порт, оставаясь в государственной собственности, путем привлечения частных партнеров для осуществления стивидорской деятельности, вошел в состав лидеров на Балтике, обрабатывая более 40млн.тонн грузов в год.

Херсонский же МТП, согласно информации, размещенной на официальном сайте Министерства инфраструктуры Украины, по итогам 2017 года был убыточным. При этом объемы обрабатываемых им грузов, по сравнению с 2013 годом, упали в 2,5 раза.

У депутатов Херсонского городского совета терпению пришел конец?

Подобная ситуация с «морскими воротами» Херсона вызвала бурное негодование в депутатском корпусе не случайно. Инициированный процесс подготовки проекта планового реформирования порта, реализации (по опыту Клайпеды) одной из моделей государственно-частного партнерства, был качественно осуществлен.

Подготовленный ведущими специалистами Литвы и Украины проект модернизации объектов инфраструктуры Херсонского МТП и их эффективного развития прошел этапы всестороннего анализа и обсуждения, в том числе на международных площадках. Его реалистичность, актуальность и прогрессивность были отмечены международными партнерами, в том числе представителями сферы морских перевозок.

Готовность участия в его реализации и инициированном, в рамках проекта, новом транспортном коридоре высказали представители Литвы, Беларуси, Турции, Грузии и других стран Европы и Азии. Сам проект, учитывая предполагаемых к реализации, в комплексе с ним, проектов, за пределами Украины получил оценку геополитически важного.

Готовый проект официально был внесен на рассмотрение Министерством инфраструктуры Украины еще 8 ноября 2017 года. Обоснованно ожидая, что опираясь на него, Министерством будет подготовлен и проведен открытый и прозрачный конкурс по определению частного партнера, Херсон получил игнорирование подготовленного и поданного Проекта, сопровождаемое озвученным Министерством намерении проделать, аналогичную уже осуществленной, работу при помощи ЕБРР.

Такая позиция в министерских кабинетах власти, мягко говоря, вызвала возмущение у депутатов Херсонского городского совета, которые на протяжении 4-х лет прошли не простой путь от инициирования проекта реформирования Херсонского МТП, его всестороннего обсуждения, доработки с учетом получаемых замечаний и предложений от специалистов отрасли из стран-партнеров до открытой поддержки и готовности совместной реализации, в том числе, вылившейся в поддержанную инициативу, со стороны всех стран-участников, создания нового транспортного коридора: Клайпеда-Беларусь-Херсон-Трабзон-Грузия-Баку.

Как следствие, депутаты Херсонского городского совета Евгений Назарян и Станислав Трошин внесли в повестку дня очередной сессии проект решения с открытым обращением с требованиями на имя премьер-министра Украины Владимира Гройсмана.

Более того, депутаты решили проинформировать зарубежных партнеров (отправив копию решения Послам в Украине: Литвы, Грузии, Беларуси, Турции и Азербайджана) о решимости и непоколебимости позиции городских властей Херсона в выполнении украинской части обязательств, связанных с реформированием инфраструктуры Херсонского МТП и приведением его в состояние, которое обеспечит качественную работу инициированного к созданию транспортного коридора, на участке, за который будет отвечать Херсон.
Выступая на сессии депутат Евгений Назарян отметил, что Херсоном, украинскими и литовскими специалистами проделана работа, в результате которой готов проект, позволяющий обеспечить значительное увеличение поступлений в бюджеты разного уровня, не только сохранить а и увеличить количество рабочих мест, дать толчок развития региона, обеспечив выход Херсона на международный уровень взаимовыгодного сотрудничества в качественно новом – более высоком статусе.

При этом Министерство инфраструктуры Украины, вместо того, что бы на базе готового проекта оперативно подготовить и провести открытый конкурс по определению частного партнера (сам порт предполагается оставить в государственной собственности) заявляет о намерении потратить на аналогичные, уже проделанной, работы деньги ЕБРР.

«Пока для них (Министерство инфраструктуры Украины – ред.) в приоритете будет расходование выделяемых средств, а не реформирование и развитие порта, Херсонский морской порт может превратиться в бесполезное и никому не нужное предприятие, а город Херсон получить массу новых социальных проблем» добавил Евгений Григорьевич.

Не менее жестко выступил и депутат Станислав Трошин, который сообщил о игнорировании Министерством инициативы Херсонских депутатов добавить к участку Долинская-Николаев-Колосовка, где уже начинаются работы по электрификации железнодорожных путей, участок от Николаева до ст.Херсон, Херсонского морского и речного портов. Отсутствие электрификации железнодорожных путей на данном участке, в свою очередь, сказывается на величине тарифов на перевозку грузов и несет негативные последствия для Херсонских портов.

Депутаты в своих выступлениях обратили внимание на то, что за не выполнение задачи по выплате зарплаты николаевским корабелам был отправлен в отставку наш земляк, руководивший «Укроборонпромом», а игнорируя принятые плановые обязательства провести конкурс по привлечению частного партнера по Херсонскому МТП в 2017 году отнюдь не стали поводом для «харакири» в Министерстве инфраструктуры, где продолжают «цвести и пахнуть», демонстрируя одни из самых низких показателей по реализации обязательств по подписанной Украиной Ассоциации с ЕС.

Решение Херсонского городского совета и текст открытого обращения депутатского корпуса на имя Премьер-Министра Украины Владимира Гройсмана были приняты на сессии, которая состоялась 23 февраля 2018 года.

Евгений СТАНИСЛАВОВ

Фото «Гривна. Новый формат»

P.S. Текст обращения мы публикуем полностью в той редакции, в которой за него проголосовали депутаты:

Прем’єр-міністру України В.Б. Гройсману

Вельмишановний Володимире Борисовичу!

Депутати Херсонської міської ради обуренні нехтуванням Міністерством інфраструктури України (далі — Міністерство) вирішенням завдань, передбачених підготовленою Міністерством оновленої «Національної транспортної стратегії України до 2030 року» та не дотриманням передбачених нею строків виконання цих заходів.

Зазначена бездіяльність, зокрема, ставить під загрозу існування одного із місто утворюючих підприємств – ДП «Херсонський морський торгівельний порт» (далі — ДП ХМТП), річний вантажообіг якого з 2013 року зменшився у 2,5 рази.

З чотирьох морських портів Херсонської області – Генічеський морський порт припинив своє існування, робота порто пункту Хорли зупинена, Скадовський МТП на межі зупинки, ДП ХМТП демонструє тенденцію зменшення річного вантажообігу.

Враховуючи важливість ефективної роботи Херсонського морського торгівельного порту для громади міста Херсона і для всієї області в цілому, та приймаючи до уваги наявний досвід ефективного реформування Клайпедського морського порту, херсонська міська влада ще наприкінці 2014 року звернулась до фахівців Литовської Республіки за допомогою у підготовці проекту реконструкції та розвитку ДП ХМТП із розробкою оптимальної моделі державно-приватного партнерства.

Провідними фахівцями Литовської Республіки та України було підготовлено детальний проект реалізації відповідного проекту з використанням моделі державно-приватного партнерства по модернізації об’єктів портової інфраструктури Херсонського морського порту та підвищення ефективності їх використання (далі — Проект). Після відкритого та всебічного його обговорення як на майданчиках «Балтійсько-Чорноморського економічного форуму» так і з фахівцями портової галузі різних країн, зазначений проект був офіційно внесений на розгляд до Міністерства інфраструктури України 8 листопада 2017 року.

Обґрунтовано очікувалось, що, спираючись на визначений самим Міністерством у оновленій «Національній транспортній стратегії України» термін проведення конкурсу по передачі в концесію ДП ХМТП (у 2017 році), та наявний Проект, буде підготовлено умови проведення конкурсу а сам конкурс відбудеться в максимально стислі терміни відкрито та незаангажовано. Замість цього Міністерство оголосило про намір здійснення за кошти ЄБРР, аналогічної вже проведеній, роботи з підготовки ТЕО концесійного проекту по Херсонському морському торгівельному порту.

Фактично в якості пріоритетного завдання Міністерство визначило неефективне використання коштів іноземних партнерів (в даному випадку — ЄБРР) а не своєчасну та якісну підготовку конкурсної документації та проведення відкритого прозорого конкурсу задля застосування моделі державно-приватного партнерства з метою забезпечення ефективного реформування та розвитку ХМТП.

Херсонська міська рада, її виконавчі органи, разом з партнерами, проводять системну та послідовну роботу, спрямовану на ефективне реформування Херсонського морського торгівельного порту, забезпечення його сталого розвитку, відпрацювання перспективних транспортно-логістичних моделей.

Підготовлений фахівцями Литовської Республіки та України Проект схвально оцінено під час його презентацій та обговорень, які було проведено на територіях Посольств Литовської та Турецької Республік в Україні, Посольства Грузії в Україні.

Ініційований та доцільний для реалізації в рамках Проекту новий транспортний коридор Клайпеда-Білорусь-Херсон-Трабзон-Грузія-Баку як і сам Проект були позитивно оцінені під час робочої наради в Міністерстві транспорту Турецької Республіки, яка відбулась 1 лютого 2018 року в м. Анкара. На підтвердження своїх намірів долучитись до практичної реалізації Проекту та забезпечити ефективність функціонування зазначеного транспортного коридору, турецька сторона взяла на себе зобов’язання побудувати в стислі терміни залізничну дорогу від портового міста Трабзон з виходом на міжнародну залізничну магістраль Карс – Тбілісі — Баку.

Всі ці системні дії сприятимуть розвитку не тільки Херсона і області але і всієї України.

На противагу цьому Міністерство не тільки нехтує доробком херсонської міської влади та її партнерів, але й ігнорує звернення депутатів щодо якнайскорішої розробки і реалізації проекту електрифікації залізничного шляху від міста Миколаєва до міста Херсона, херсонських морського і річкового портів паралельно з реалізацією міжнародного проекту електрифікації ділянок Долінська – Миколаїв – Колосівка, яка вже розпочата. Ігнорування проведення цих робіт, в свою чергу, призведе до створення неконкурентних умов для портів Херсона в порівнянні з іншими українськими портами Чорного моря.

Тому ми, депутати Херсонської міської ради, висловлюємо стурбованість бездіяльністю відповідних структур Міністерства інфраструктури України та вимагаємо від Вас сприяння:

— використанню в інтересах Херсона та України підготовленого фахівцями Литовської Республіки та України Проекту реалізації моделі державно-приватного партнерства по модернізації об’єктів портової інфраструктури Херсонського морського порту та підвищення ефективності їх використання;

— підготовки на підставі Проекту та проведенню в стислі терміни відкритого конкурсу по залученню приватного партнера для ефективної реалізації обраної моделі довготривалого державно-приватного партнерства;

— реалізації Міністерством інфраструктури та ДП «Укрзалізниця» проекту електрифікації ділянки залізничного шляху Миколаїв — Херсон.

Прийнято на пленарному
засіданні ХІХ сесії
Херсонської міської ради
VII скликання
23 лютого 2018 року